Яцківський Л.Ю., Зеркалов Д.В. Загальний курс транспорту: Навчальний посібник. Книга 2.

К списку книг Статьи автора сайта на Гайдпарке
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів напряму «Транспортні технології» вищих навчальних закладів (лист №1.4/18-Р-1048 від 09.11.06)
Книга 2. Загальний курс транспорту (Один pdf-файл 1,56 Мб)
Зміст (125 кб) Формат Word
Книга-1 тут
Рецензенти:
Кулаєв Ю.Ф. – проф., докт. екон. наук, Національний авіаційний університет.
Маяк М.М. – проф., докт. техн. наук, Державне господарське об'єднання Концерн "Авіавоєнремонт".
Рудзінський В.В. – проф., докт. техн. наук, ДержавтотрансНДІпроект

Яцківський Л.Ю., Зеркалов Д.В.
Я-93 Загальний курс транспорту. Книга 2. Навчальний посібник – К., Арістей, 2007, 504 с. ISBN 978-966-8458-80-4

У навчальному посібнику викладено окремі теми дисциплін „Взаємодія видів транспорту", „Загальний курс транспорту", „Транспортно-експедиторська робота", „Комерційна робота на транспорті", „Організація перевезень і управління на транспорті", „Вантажні перевезення", „Логістика". Розглянуті транспортні системи світу і України, технологічна, технічна, економічна, правова та інформаційна взаємодія видів транспорту при перевезенні вантажів, особливості перевезення вантажів залізничним, автомобільним, водним і авіаційним транспортом. Приділено увагу елементам логістики і транспортно-експедиторської діяльності.
Навчальний посібник відображає сучасний стан транспортного забезпечення національної економіки, він ґрунтується на міжнародній і національній нормативно-правовій базі щодо перевезень вантажів.
Для студентів вищих навчальних закладів транспорту за напрямом „Транспортні технології" спеціальностей „Транспортні системи", „Організація перевезень і управління на транспорті", „Організація і регулювання дорожнього руху", працівників транспортних та експедиторських підприємств, а також для студентів коледжів і технікумів.
УДК 629(075.8) ББК39.1я73

ВІД АВТОРІВ

Входження України до європейського економічного, політичного, правового, наукового та культурного простору, інтеграція у транспортні структури Європи, сучасні інтеграційні європейські процеси в галузі освіти ("Сорбонсько-Болонський процес") і посідання там місця, що відповідає рівню високорозвиненої держави, потребує удосконалення підготовки фахівців відповідних галузей.
Процес європейської інтеграції дедалі помітніше впливає на всі сфери життя держави, не оминув він і вищої освіти. Відтак, Україна чітко визначила орієнтири на входження в освітній та науковий простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності у контексті європейських вимог, наполегливіше працює над практичним приєднанням до Болонського процесу.

Болонська угода – це процес розпізнавання однієї освітньої системи іншою на Європейському просторі. Якщо майбутнє України пов'язане з Європою, то не можна надалі стверджувати, що Болонський процес має лише просвітнє та пізнавальне значення. Надання високої оцінки національній системі освіти не має стримувати глибинне її реформування. Шукати шляхи підвищення ефективності вищої освіти можна лише на основі глибокого аналізу взаємодії таких взаємопов'язаних факторів, які проявляються у трикутнику – ринок освітніх послуг, ринок праці та якість підготовки.

Навчальні плани вищих закладів України нараховують біля 80 дисциплін, які в обсязі 10-12 вивчаються одночасно щосеместрово. Одночасне викладання такої кількості дисциплін не сприяє систематичній роботі студентів, розпорошує увагу, знецінює мотивацію та відповідальність. У західних університетах протягом року вивчаються 3-4 базові дисципліни. З урахуванням вимог різних вузів у рамках Болонської угоди вона містить загальну інформацію з окремих практичних питань дисциплін "Взаємодія видів транспорту", "Загальний курс транспорту", "Транспортно-експедиторська робота", "Комерційна робота на транспорті", "Вантажні перевезення" і "Логістика". Ця інформація включена в програми спеціалізованих і окремих факультетів різних вузів. Таким чином, у посібнику представлена систематизована інформація з шести дисциплін, яка максимально наближена до практичної діяльності майбутнього фахівця. Він об'єднує широке коло питань і дає змогу більш усвідомлено зрозуміти напрям підготовки "Транспортні технології' для спеціальностей "Транспортні системи", "Організація перевезень і управління на транспорті", "Організація і регулювання дорожнього руху".

Посібник може бути використаний також працівниками транспортних і експедиторських підприємств, місцевих органів виконавчої влади, структур Мінтрансу, користувачами послуг усіх видів транспорту, власниками транспортних засобів. При підготовці посібника використано міжнародні конвенції й угоди, закони і постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови уряду України та інші нормативно-правові акти, наведено анотації і коментарі з урахованням вимог до знань та умінь спеціалістів.з напряму підготовки "Транспортні технології".

Нормативно-правові, інформаційні та методичні матеріали, які викладені у посібнику, направлені на формування у викладачів та студентів навчальних закладів відповідного профілю основи знань з організації міжнародних і внутрішніх вантажних перевезень в умовах взаємодії різних видів транспорту. Приділено увагу практичним питанням перевезень пасажирів.
В окремих главах посібника авторами використаний частково відредагований оригінальний текст джерел, зокрема [2, 15, 16, 18, 20,21,22,23,26,27].

Бажаємо Вам щастя, здоров'я, успіхів у навчанні і роботі, нових ідей і здобутків.

З повагою, автори


ВСТУП

Економіка будь-якої держави не може ефективно функціонувати без транспорту. Він відіграє значну роль у забезпеченні потреб країни у вантажних і пасажирських перевезеннях.
Рівень розвитку транспортної системи держави – одна із найважливіших ознак її технологічного прогресу й цивілізованості. Потреба у високорозвиненій транспортній системі ще більш підсилюється при інтеграції в європейську і світову економіку, транспортна система стає базисом для ефективного входження України у світове співтовариство. Швидкі темпи економічного розвитку країн у сукупності з інтеграційним процесом у Європі ведуть до інтенсифікації міжнародних зв'язків та зростання обсягів торгівлі і, як наслідок, – зростання потужності вантажопотоків, що сприяє розвитку транспортної галузі. Чільне місце в процесі реалізації торгових угод відводиться транспортному забезпеченню.

Для реалізації свого призначення транспорт має розвинену інфраструктуру, яка складається зі специфічних інфраструктур окремих видів транспорту. При цьому кожний вид транспорту виділяє окремі, види сполучень (магістральні, місцеві тощо), які забезпечуються відповідним рухомим складом і транспортними технологіями. У загальному випадку процес доставки вантажів і пасажирів включає в себе перевезення як з участю різних видів транспорту, так і у межах одного виду транспорту з використанням різних видів сполучення. Отже, предметом взаємодії видів транспорту є розгляд відносин, які виникають при доставці вантажів і пасажирів різними видами транспорту або різними видами сполучень у межах одного виду транспорту.

При організації доставки вантажів відправники, посередники, експедитори, перевізники, митники, страхувальники та представники інших організацій вступають у складні взаємовідносини, які визначаються міжнародними і національними правовими нормами, кон'юнктурними процесами на товарних і транспортних ринках, економічно-політичними та соціальними чинниками. У таких постійно мінливих умовах, при високому рівні конкурентної боротьби, на ринку транспортних послуг чільне місце займає пошук раціональних шляхів транспортного обслуговування, обгрунтування транспортно-технологічних схем доставки вантажів, впровадження прогресивних форм і методів організації процесу перевезень, удосконалення діючих та розробка перспективних транспортних технологій. Вирішення цих складних завдань потребує постійного вивчення питань забезпечення процесу доставки вантажів і покладається на персонал транспортних фірм.

Мережа шляхів сполучення – це сукупність усіх шляхів, що зв'язують населені пункти країни чи окремого регіону. Транспортна мережа є одним із найважливіших елементів кожного виду транспорту, що характеризує рівень потенційної транспортної забезпеченості держави або окремої її території. Густота мережі, її конфігурація, пропускна і провізна спроможність окремих напрямів значною мірою визначають обсяг транспортної роботи. Формування транспортної мережі, її видова структура, густота шляхів сполучення як загалом, так і окремих видів транспорту, проходження основних магістралей визначаються галузевою структурою господарства, його виробничою спеціалізацією, територіальною організацією, густотою населених пунктів, особливостями історичного розвитку, природними умовами, а також економіко-географічним положенням території країни або її регіонів.

Інтегрування України в європейську транспорту систему вимагає відповідності міжнародним стандартам технічної, правової, технологічної, організаційної, економічної та інформаційної бази. Успішність роботи національних транспортних підприємств в інтегрованій транспортній системі залежить від їх конкурентоздатності, яка, за інших рівних умов, визначається рівнем підготовки кадрів.
Таким чином, імідж національних транспортних підприємств та доходи від їх діяльності визначаються рівнем підготовки кадрів, який безпосередньо залежить від засвоєних знань та умінь.
Взятий курс на інтеграцію України в європейську та світову транспортну системи потребує створення і використання міжнародних транспортних коридорів. Україна має великий транспортний Потенціал для здійснення міждержавного Транзиту, тому велика увага приділяється перевезенню вантажів різними видами транспорту.

1. ТРАНСПОРТНІ СИСТЕМИ СВІТУ І УКРАЇНИ
1.1. ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС СВІТУ

До складу світової транспортної системи входять: мережа шляхів сполучення (сухопутних, водних, повітряних, електронних), рухомий склад усіх видів транспорту, транспортні корпорації, що організовують комерційну та інвестиційну діяльність у цій галузі, а також люди, які працюють на транспорті. Робота транспорту становить матеріальну основу географічного і міжнародного поділу праці. Транспорт забезпечує зв'язки між виробництвом і споживанням, задовольняє потреби населення в перевезеннях, має велике оборонне значення. За обсягом і структурою транспортних перевезень визначають рівень розвитку та особливості структури господарства країни чи регіону, а за конфігурацією транспортної мережі - особливості та закономірності розміщення господарської діяльності.

За видами роботи транспорт поділяється на дві галузі - вантажний та пасажирський, за видами використання можливостей навколишнього середовища -на сухопутний, водний (морський та річковий) і повітряний, за видами використання засобів пересування - на залізничний, автомобільний, трубопровідний, гужовий, в'ючний тощо. Розрізняють роботу транспорту в межах держави (внутрішні перевезення, на морі - каботажні перевезення) та міжнародні перевезення.
Загальна довжина автомобільних, залізничних, водних (без морських), повітряних шляхів становить близько З0 млн. умовних кілометрів (Пропускна спроможність умовного кілометра під час перевезення вантажів така ж сама, як у одного кілометра одноколійної залізниці). Найбільша густота транспортної мережі сформувалася в Північній Америці (США, Мексика, Канада), в Європі, включаючи і райони Центральної та Східної Європи, в Східній Азії (особливо в Японії та Східному Китаї), на півострові Індостан (Індія, Пакистан) та на півдні і сході Південної Америки.

Рухомий склад транспорту світу в 90-ті роки XX ст. становив кілька мільйонів вагонів та сотні тисяч локомотивів, понад 600 млн. автомобілів, 80 тис. кораблів. Транспортні засоби постійно удосконалюються. На залізницях досягнуто швидкості руху 250-300 км/год. Вагонний парк поповнюється вагонами великої вантажопідйомності...

ЗМІСТ
Вступ
1. ТРАНСПОРТНІ СИСТЕМИ СВІТУ І УКРАЇНИ
1.1. Транспортний комплекс світу
1.2. Транспорт і соціально-економічний розвиток суспільства
Роль транспорту в національної економіці
Етапи розвитку світової транспортної системи
Основні поняття транспортної інфраструктури держави
1.3. Загальна економіко-географічна характеристика транспортної системи України
1.4. Особливості транспортних систем економічних районів України
1.5. Інтеграція України у транспортні структури Європи
1.6. Розвиток і роль транспортного комплексу в галузях економіки України
Залізничний транспорт
Автомобільний транспорт
Морський транспорт
Річковий транспорт
Трубопровідний транспорт
Повітряний транспорт
Міський пасажирський транспорт
1.7. Вплив транспортного фактора на розвиток світового ринку товарів
1.8. Роль і місце України в реалізації транспортної політики Європейського Союзу
1.9. Екологічні проблеми міжнародної транспортної системи
1.10. Міжнародні транспортні організації

2. ВЗАЄМОДІЯ ВИДІВ ТРАНСПОРТУ ПРИ ПЕРЕВЕЗЕННІ ВАНТАЖІВ
2.1. Особливості видів транспорту
Залізничний транспорт
Автомобільний транспорт
Морський транспорт
Річковий транспорт
Трубопровідний транспорт
2.2. Змішані перевезення вантажів: Загальні положення
2.3. Транспортно-технологічні системи перевезень вантажів
Загальні положення
Пакетна система перевезень
Контейнерна система перевезень
Контрейлерна система перевезень
Трейлерна система перевезень
Роудрейлерна система перевезень
Система залізничних перевезень із стикуванням колій різної ширини
Система змішаного плавання “ріка-море”
Ліхтерна система перевезень
Ролкерна система перевезень
Касетна система перевезень
Паромна система перевезень
2.4. Технологічна взаємодія як комплексна система експлуатації різних видів транспорту
2.5. Транспортні особливості базисних умов поставки
2.6. Організація транспортного і складського господарства
2.7. Планування роботи транспорту
2.8. Управління транспортом
2.9. Технічне забезпечення взаємодії видів транспорту
2.10. Організація роботи у транспортних вузлах
2.11. Взаємодія і координація роботи видів транспорту

3. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ
3.1. Організіція перевезень вантажів залізничним транспортом
3.2. Правила перевезення вантажів
3.3. Планування перевезень вантажів на залізничному транспорті
3.4. Приймання вантажів до перевезення
3.5. Видача вантажів
3.6. Умови перевезень вантажів
3.7. Обчислення термінів доставки вантажів
3.8. Зберігання вантажів
3.9. Навантаження і кріплення вантажів
3.10. Користування вагонами і контейнерами
3.11. Передача вагонів в оренду
3.12. Комерційний огляд поїздів
3.13. Перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні
3.14. Відповідальність залізниці, вантажовідправників і вантажоодержувачів
3.15. Претензії та позови у внутрішньому сполученні
3.16. Претензії та позови у міжнародному сполученні

4. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ
4.1. Організація перевезень вантажів автомобільним транспортом
4.2. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом України
4.3. Основні положення з перевезення вантажів за загальними правилами
Укладення договорів
Упакування вантажів
Визначення ваги вантажів
Маркування вантажів
Вантаження і розвантаження вантажів
Пломбування вантажів
Приймання вантажів для перевезення
Транспортування вантажів
Здача вантажів
Складання актів
Пред'явлення і розгляд претензій
4.4. Порядок допущення автоперевізників України до виконання міжнародних перевезень вантажів з використанням книжки міжнародних дорожніх перевезень
4.5. Оформлення і видача дозволів на поїздку по територіях іноземних держав
4.6. Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту
4.7. Типовий технологічний процес надання послуг пасажирських автостанцій та автовокзалів
4.8. Основні положення з перевезення небезпечних вантажів
4.9. Ліцензійні умови провадження і ліцензування господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів
4.10 Проїзд великогабарітних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами
4.11. Оформлення і видача дозволів на поїздку по територіях іноземних держав
4.12. Квитки на проїзд пасажирів і перевезення багажу автомобільним транспортом та їх облік

5. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ ВОДНИМ ТРАНСПОРТОМ
5.1. Морський та річковий транспорт
5.1. Організація перевезень вантажів морським транспортом
5.2. Організація перевезень вантажів річковим транспортом
5.3. Здійснення внутрішніх й міжнародних перевезень пасажирів і вантажів морським і річковим транспортом та контроль за їх дотриманням
5.4. Збірник тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України
5.5. Типовий договір про спільну діяльність у морських торговельних портах України
5.6. Технологія переваетажувальних робіт в портах
Вантажна обробка транспортних засобів
Перевантаження штучних вантажів і контейнерів
Перевантаження лісоматеріалів, навалювальних і насипних вантажів
5.7. Розвиток морських портів і транзитний потенциал України

6. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ АВІАЦІЙНИМ ТРАНСПОРТОМ
6.1. Організація перевезень вантажів авіаційним транспортом
6.2. Обов'язкове страхування відповідальності повітряного перевізника і виконавця повітряних робіт щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, прийнятим до перевезення, іншим користувачам повітряного транспорту та третім особам
6.3. Обов'язкове страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за збитки, які можуть бути завдані ним при виконанні авіаційних робіт
6.4. Обов'язкове страхування авіаційних суден

7. ЕКОНОМІЧНА, ПРАВОВА ТА ІНФОРМАЦІЙНА ВЗАЄМОДІЯ ВИДІВ ТРАНСПОРТУ
7.1. Напрямки взаємодії видів транспорту в економіці
7.2. Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
7.3. Типові умови зовнішньоекономічних контрактів
Зовнішньоекономічний договір (контракт)
Інкотермс
Транспортні умови контрактів
Транспортні засоби та їх особливості
Морський транспорт
Залізничний транспорт
Автомобільний транспорт
Вибір транспорту міжнародних перевезень згідно з умовами Інкотермс-2000
7.4. Поглиблення транскордонного співробітництва України
7.5. Правове регулювання діяльності на транспорті
7.6. Правова основа організації перевезень вантажів
7.7. Правове регулювання перевезення вантажів автомобільним транспортом
7.8. Інформаційні технології на транспорті

8. Транспорт і логістика
8.1. Окремі елементи логістики
8.2. Роль транспорту в логістиці
8.3. Транспортно-експедиторськи послуги
Переваги транспортно-експедиторських послуг
Організація централізованих перевезень
Особливості експедиторських послуг
8.4. Транспортно-експедиторська діяльність
8.5. Транспортно-експедиторське обслуговування перевезень зовнішньоторговельних і транзитних вантажів

ДОДАТКИ
1. Основні терміни та визначення з перевезення вантажів
2. Основні терміни та визначення з технології комбінованих перевезень
3. Літери, які належать країнам і нанесені на відмітних знаках автомобілів, що беруть участь у міжнародному дорожньому русі
4. Показники використання видів транспорту України
ЛІТЕРАТУРА

Проблемы безопасности

 

Дмитрий Зеркалов

Тигипко: «Власть – это не владение заводами, морями, пароходами, а эффективное управление чужой «государственной» собственностью в свою пользу под крышей Президента.»