Зеркалов Д. В. Безпека дорожнього руху

К оглавлению

УДК 347.4/656.13.025.4
ББК 67.404.2я73
З-57

Рецензенти: Яцківський Л. Ю. – проф., Національний транспортний університет; Шиленко В. Ф. – канд. техн. наук.; Ткачук К. Н. – проф., Національний технічний університет (КПІ).

Зеркалов Д.В.
З-57 Безпека дорожнього руху. 1,85 Мб pdf Навчальний посібник. – К.: Науковий світ, 2009. – 192 с.: іл.
Додатки – 3,56 Мб pdf
ISBN 978-966-675-598-1
Викладено загальні відомості про правове регулювання дорожнього руху і експертизу дорожньо-транспортних пригод.
Розглянуто нормативно-правова основа діяльності ДАІ і безпеки дорожнього руху, процесуальні питання і організація автотехнічної експертизи, розрахунок руху і огляд транспортних засобів, момент винекнення небезпеки і види ДТП та інш.
Для студентів вищих навчальних закладів транспорту за напрямом 1004 “Транспортні технології” для спеціальностей “Транспортні системи”, “Організація перевезень і управління на транспорті” різних спеціалізацій, та спеціальності “Організація та регулювання дорожнього руху”.

ВСТУП

Транспорт (від лат. transporto – переношу, переміщую, перевожу) – одна з найважливіших галузей матеріального виробництва, яка забезпечує виробничі та невиробничі потреби галузей економіки і населення у перевезеннях.
Економіка будь-якої держави не може ефективно функціонувати без транспорту. Він відіграє значну роль у задоволенні потреб країни у вантажних і пасажирських перевезеннях.
Боротьба з правопорушенням у сфері безпеки дорожнього руху є важливим загальнодержавним завданням. У вирішенні цього завдання особливе місце займає діяльність Державтоінспекції та інших служб органів внутрішніх справ, яка спрямована на швидке і повне розкриття дорожньо-транспортних злочинів та встановлення винних осіб за умови додержання законності. Більшість питань, які виникають по такій категорії кримінальних справ, вимагає від осіб, що проводять досудове слідство, високих професійних якостей. Крім юридичної підготовки, їм необхідні знання в галузі криміналістики, судової медицини, психології, організації дорожнього руху та ін.
Проблема забезпечення безаварійної експлуатації автомобільного транспорту давно стала однією з актуальних проблем суспільства. Дорожньо-транспортні пригоди (ДТП) завдають значних збитків як державним установам, так і окремим громадянам.
Ефективність роботи, направленої на зменшення ДТП, в основному визначається повним і всебічним аналізом їх механізму. Тільки на підставі такого аналізу можна визначити причини, а також обставини, які сприяють аварійності. Знаючи причини виникнення ДТП, можна запропонувати засоби, спрямовані на їх усунення.
Відсутність правових знань а також елементарних понять в області автотехнічної еспертизи значно послабляють ефективність профілактики ДТП.
Ці ж обставини нерідко є причиною ускладенення становища водія-учасника ДТП.
Посібник має за мету допомогти зорієнтуватись водію в досить складному перебігу подій при з'ясуванні обставин пригоди.
Наведені у посібнику рекомендації мають загальний характер і можуть бути корисними як для спеціалістів, так і для широкого кола читачів. Спеціалісти (працівники ДАІ, інженери з безпеки дорожнього руху, страховики та ін.), використовуючи наведені методики можуть зробити аналіз механізму пригоди.
Для водіїв-аматорів корисно знати свої права і обов'язки при огляді місця пригоди і розгляді обставин ДТП, можливості автотехнічної експертизи та ін.
Саме на ці важливі аспекти проблеми звертається увага читача у запропонованому посібнику. Водночас подаються рекомендації щодо призначення і проведення судових експертиз, наведена інша корисна інформація.

• • • • •
ЗМІСТ

Вступ
Розділ 1. ПРАВОВА ОСНОВА ДОРОЖНЬОГО РУХУ
1.1. Закон України Про автомобільні дороги
1.2. Класифікація автомобільних доріг
1.3. Правила дорожнього руху
Загальні положення
Регулювання дорожнього руху
Початок руху та зміна його напрямку
1.4. Державна автомобільна інспекція МВС України
1.5. Нормативно-правова основа відповідальності за безпеку руху
1.5.1. Адміністративні правопорушення на транспорті
1.5.2. Кримінальні правопорушення на транспорті
1.5.3. Загально-правова характеристика злочинів
Розділ 2. ЕКСПЕРТИЗА ДТП
2.1. Процесуальні положення автотехнічної експертизи
2.1.1. Загальні положення
2.1.2. Висновок експерта як джерело доказів
2.1.3. Процесуальні та організаційні засади проведення
судових експертиз
2.1.4. Можливості окремих видів експертиз
2.1.5. Процесуальні питання судової автотехнічної експертизи
2.2. Організація експертизи
2.2.1. Загальні положення
2.2.2. Обов'язки, права і відповідальність експерта
Обов'язки експерта
Права експерта
Відповідальність експерта.
2.2.3. Інші учасники експертизи, їх права і обов 'язки
2.2.4. Зміст і структура акта експерта-автотехніка та повідомлення
про неможливість скласти акт
2.3. Відбір та аналіз вихідних даних, необхідних для аналізу дорожньо-транспортної пригоди
2.4. Огляд місця ДТП
2.4.1. Визначення та фіксація слідів на місці пригоди
Загальний огляд
Детальний огляд
2.4.2. Огляд дороги
2.4.3. Визначення місця зіткнення транспортних засобів
2.4.4. Визначення видимості дороги і перешкод над ній у темну пору доби

2.5. Огляд транспортних засобів
2.6. Момент винекнення небезпеки, що призвела до ДТП
2.6.1. Місце моменту винекнення небезпеки для руху при аналізі механізму дорожньо-транспортних пригод
2.6.2. Визначення моменту небезпеки для руху
2.6.3. Зіткнення
Зіткнення транспортних засобів, що рухаються назустріч
Зіткнення при попутному русі транспортних засобів
Перехрестне зіткнення транспортних засобів
2.6.4. Перекидання
2.6.5. Наїзд на перешкоду
2.6.6. Наїзд на пішоходів
2.6.7. Наїзд на велосепедистів
2.6.8. Наїзд на нерухомі транспортні засоби
2.6.9. Наїзд нагужевий транспорт
2.6.10. Наїзд на тварин
2.6.11. Зіткнення з поїздами

ДОДАТКИ
1. Терміни з безпеки дорожнього руху
2. Дорожні знаки
3. Дорожня розмітка
4. Вертикальна розмітка
5. Світлофори
6. Стан та основні причини аварійності на автомототранспорті
в Україні на початку ХХІ ст.
7. Перелік автомобільних доріг загального користування державного значення

Проблемы безопасности

 

Дмитрий Зеркалов

Тигипко: «Власть – это не владение заводами, морями, пароходами, а эффективное управление чужой «государственной» собственностью в свою пользу под крышей Президента.»