ЄВРЕЇ І СЛОВ’ЯНИ НА УКРАЇНІ: У ПОШУКАХ ІСТИНИ

Все об иудеях здесь

Події, пов’язані з інцидентом в Ужгороді навколо мера міста Ратушняка і агіт-палаткою кандидата у президенти України „українця” Яценюка і реакція на них з боку сіоністів піднімає завісу над єврейським питанням, і засвідчує відверте намагання закріпити іудео-масонами пануюче, домінуюче положення організованого єврейства в Україні.

Уже не секрет (як би це не прикривалося різними демагогічними гаслами і деклараціями про демократію, права людини, свободу і т. і.), і це підтверджується практикою 18 років Незалежності України, що в Україні вся політична і соціальна система будується під впливом іудео-талмудичної ідеології і властивого їй духу жорстокості, жадібності, ненажерливості, дволикості і дводушності, лукавства, брехні, зверхності, зарозумілості. Особливо до тих, які не визнають цю бузувірську систему – ідеологію „обраності”, яка привласнила собі вседозволеність, що повною мірою демонструється в Україні і підтверджується конкретними фактами, де дискримінація і полярність у суспільстві досягли критичної межі, де процвітає буйним цвітом корупція, беззаконня, злочинність, неймовірне збагачення купки євреїв і жебрацтво мільйонів – гоїв, неєвреїв, що є властивим для іудео-масонської цивілізації. І це правда! І горе тому, хто наважиться відверто про це заявити, сказати правду про євреїв, їхню політику, істинні дії, їхній егоїзм. Бо тут же здіймається жупел антисемітизму, яким вони спекулюють уже століттями, як засобом прикриття своїх протиправних дій і егоїстичних інтересів, чим поставлено табу на єврейське питання. І це при демократії і свободі слова (?!), реалізуючи політику нового світового порядку, світового панування. Щоб пересвідчитися у деяких аспектах сказаного, достатньо подивитися на однодоларову банкноту із жидомасонськими символами і написами, і п’ятисоткову українську гривню з оком Люцифера і зіркою Давида, ознайомитися лише із деякими показниками державотворення, цифрами і фактами за ці руйнівні роки незалежності, які приводяться нижче. Звернімося до конкретних фактів. Згадаймо, який рейвах був піднятий євреями Рабиновичем, Червоненком та іже з ними навколо газети „Сільські вісті”, „Персона плюс” та іншими ЗМІ у зв’язку з публікаціями про єврейство.

Проти них євреями було проведено судове переслідування за правдиві історичні матеріали, пов’язані з єврейством, з намаганням закрити газети за те, що наважилися опублікувати правду! Як і лідера партії „Свобода” – О. Тягнибока, виключеного з фракції ВР „Наша Україна” за те, що назвав речі своїми іменами на горі Говерла про євреїв, а сама партія успішно була провалена на виборах до ВР України, чи не єдина націонал-патріотична партія українців, як і Українська консервативна партія Щокіна, якого теж переслідують „обрані” за правдиві виступи про історію євреїв, під тим же приводом – „антисемітизму”. Задовбали ви нас своїм антисемітизмом, фашизмом, націоналізмом, підміною і спотворенням понять, крючкотворством, придуманими сіоністами, іудео-більшовиками-комуністами, прикрившись законом „Про антисемітизм” (космополітичної іудейської, агресивної ідеології, засудженої світом), виданий Леніним-Бланком (євреєм) у перший день після захоплення євреями влади у Росії в 1917 році, згідно з яким за вживання слова „єврей” відправляли людей у ГУЛАГ на 25 років каторги. В Україні, в „незалежній державі”, щось схоже триває у вигляді закону „за розпалювання національної ворожнечі”, де євреї Рабиновичі Ратушняку, без суду і слідства, вже оголосили вирок: п’ять років тюремного ув’язнення. Звідки така впевненість у правосудді? Чи самосуду? Як стверджує відомий єврейський діяч, борець проти єврейського шовінізму Едуард Ходос, в Україні успішно розбудовується Третій Хозарський Каганат, що загрожує національним інтересам держави, що він відобразив у зверненні до Президента України у його відкритій книзі під назвою „Біля краю могили, або дикі хозарські танці”. Однак відповідної реакції з боку українського Президента „креатури іудео-масонства” не наступило. Згадаймо, хто проштовхував його. Приїздили в Україну: Сорос, Ольбрайхт, Кваснєвський та інші представники міжнародного єврейства. І чи не найбільший комплімент В. Ющенку (Адельгейму) від ізраїльських видань, одне із яких писало: „Від Піренеїв і до Уралу немає сьогодні більш проєврейськи налаштованого голови держави, як Віктор Ющенко. За океаном з ним може в цьому порівнятися лише Джордж Буш. Президент України постійно демонструє свій філосемітизм”. А народ України називає „маленькими українцями”. Чи не це він демонстрував, стоячи і цілуючи Стіну плачу в Єрусалимі, у ярмулці, і ходячи до синагоги Рабиновича (Бродського) у Києві, запалюючи менору – символ злочину, вчиненого євреями у Єгипті щодо неєвреїв. Як і чим пояснити, що В. Рабинович, відсидівши за злочини у в’язниці і у психлікарнях, видворений з України на п’ять років за економічні злочини, диверсії нанесені Україні через три місяці за участю тодішнього представника СБУ Деркача, привозять Рабиновича в Україну, який стає на чолі всієї єврейської громади, а потім нагороджений орденом Миколи Чудотворця „за примноження добра на землі”, вивіз з України 700 кг золота, з якого в Єрусалимі встановив величезну менору! Більшого знущання, цинізму і нахабності не можна собі уявити! Або Юхим Звягільський, звинувачений у присвоєнні 350 мільйонів доларів США, які вивіз у Ізраїль, де переховувався півтора року, маючи подвійне громадянство, повернувся в Україну, сів у крісло української Верховної Ради, успішно лобіюючи єврейські й свої інтереси, очолюючи правління шахти ім. Засядька, де відбуваються найбільш трагічні випадки, які за пару років забрали життя понад двохсот шахтарів у погоні за надприбутками, нехтуючи життям людей заради наживи, і за все це нагороджений Героєм України. Отакої! Не дивно, якщо взяти до уваги, що всі президенти України – юдофіли. Так, перший президент Кравчук (Блюм Лейба Маркович), будучи спікером ВР відмінив запис національності у паспортах, а потім заявив, що „євреї в Україні мають жити краще, ніж в Ізраїлі”, а другий президент Кучма (Кучман Лев Давидович) був названий євреєм Ходосом „президентом всіх євреїв” (він знає, що говорить), за якого молився Рабинович, посилаючи йому листи з Ізраїлю, а єврей Березовський закликав голосувати за Кучму, бо „він від Бога і український народ повинен прийняти це призначення Бога”. Якого Бога – Єгови/Яхве? Можна б продовжувати, але і з цього зрозуміло, що до чого, щоб переконатися, зробити висновки в підтвердження сказаного.

Внаслідок великої кримінальної єврейської революції, названої незалежністю, демократією і реформами, сіоністи закріпили єврейську владу в Україні і Росії, що підтверджують і прогресивні єврейські діячі та письменники (напр., Ісраель Шахак, Е. Тополь, Е. Ходос, В. Хазанов, М. Назаров та ін.). За даними, опублікованими в газеті „Ідеаліст” № 1, січень 2006 р., у Верховній Раді України із 450 „народних” депутатів 330 депутати-євреї, а за деякими даними – 375 чол.! Це при тому, що за статистикою в Україні проживає 0,18 % єврейського населення, або 103 тис. чоловік. А це означає, що в багатонаціональній державі Україні, з населенням 46 мільйонів чоловік, де проживає 133 національності, де титульна нація – українці складають 78 % населення, у ВР євреї складають 73-78 %, а решта – українці і росіяни, а інші національні меншини, в тому числі 10 із яких у 2,5 рази перевищують за чисельністю національну меншину євреїв, і вони там майже не представлені. Що це як не дискримінація?! Але ж за міжнародними нормами права і принципами цивілізованого державотворення, для досягнення міжетнічної злагоди у демократичному суспільстві і забезпечення прав національних меншин не допускається ніяка форма дискримінації, приниження, ущемлення прав одних національних меншин за рахунок інших. Інакше вступає в силу (для гармонізації міжнаціональних відносин) лімітування права на розмаїття, що стосується як більшості, так і меншості, що сприяє інтеграції нацменшин в суспільно-політичне життя багатонаціональної держави, знімає питання націоналізму, шовінізму та інших „ізмів”, особливо „антисемітизму”. І це євреї називають антисемітизмом! Сьогодні євреї в Україні – це не національна меншина, а добре організована і фінансована політична та ідеологічна організація (анклав), що становить загрозу для національної безпеки України. 0,18 % євреїв вирішують долю 99,82 % іншого населення України! Чи можна собі уявити, щоби в Ізраїлі правили неєвреї, гої, якщо 20 % проживаючих у Ізраїлі арабів ні у кнесеті, ні в інших органах влади майже не представлені.

Як пише Е. Ходос у своїй книжці „Бригада хабада” (Харків, 2006 р.), американські соціологи підрахували загальну кількість євреїв – членів парламенту у всіх країнах світу, крім Ізраїлю і СНД. Таких виявилося аж 214 чоловік! У Франції 15 законодавців-євреїв. В Україні – 330-375 чоловік. Ось і „маємо, те, що маємо”! Дійшло до того, що у Харкові на місцевому телебаченні виступив колишній таксист, а сьогодні космополіт-олігарх, до того ж нардеп А. Фельдман, який вилив на голови глядачів деякі одкровення, заявивши: по-перше „...титульної нації в Україні не стане з 2006 року” (після виборів), і друге: „...після виборів 2006 року українці будуть танцювати навколо євреїв” („Нація і держава”, № 52, 12.05.2006). Цікаво, що офіційна влада ніяк не зреагувала, не притягла нацика до кримінальної відповідальності, як стверджує Ходос, члена Хабада – іудео-нацистської ультраортодоксальної секти, основним принципом ідеології якої є: „євреї вищі за всіх, а Хабад – вище за євреїв”. Цікаво, що столичним центром Хабаду в Україні став Дніпропетровськ.

Внаслідок нечуваного в історії пограбування держави і народу, названого „приватизацією” 4/5 національного багатства України виявилося в руках 20 неукраїнських єврейських сімей (за інформацією газети „Дзеркало тижня”). В результаті чого обкрадено кожного громадянина України на 50 тисяч доларів (за даними газети „Персона плюс”). Але це багатство створювалося протягом 100 років п’ятдесятьма мільйонами громадян країни, де євреї у сфері матеріального виробництва участі майже не беруть, а лише привласнюють і ділять між собою створені народом цінності. В результаті при єврейській владі чи під гаслом диктатури пролетаріату іудео-більшовизму-комунізму, чи диктатурі іудейської демократії, народ стає все біднішим, а євреї все багатішими за рахунок того ж народу, який створює багатства, за що дістає лише 10 % вартості (закладеної у фонд заробітної плати), тоді як у Європі – 70 %. До того ж бюджет, який передбачений на соціальні та інші витрати, корупціонерами нищівно розкрадається. Рівень життя в Україні знизився у 8-10 разів, 80 % населення опинилося за межею бідності. За роки незалежності в Україні вимерло близько шести мільйонів чоловік (як при Голодоморі), що є біологічним геноцидом нації, сім мільйонів батрачать світами, 500 тисяч українських красунь обслуговують європейські борделі (це за даними, опублікованими у різних виданнях і названими депутатами Верховної Ради). І це ще не все. Але ж влада обіцяла створити суспільство приватних власників, а створила суспільство жебраків, вкотре обманувши народ! Благими намірами, як відомо, дорога встелена в пекло. Внаслідок т. зв. реформ в Україні майже 100 % банків і ЗМІ опинилися в руках євреїв. Банки грубо спекулюють на курсовій різниці долара з подачі приватного банку Америки Ротшильдів (Федеральної резервної системи), що штучно провокує світову кризу. Інтенсивно руйнуються в країні всі елементи економічної системи, чим знижується поріг бідності до жебрацтва, систематично обкрадаючи вкладників-депозитчиків і дебіторів бандитських банків, наживаючи для себе мільярдні статки за рахунок народу і національного багатства. За окремими даними в офшорні зони на закордонні рахунки олігархів переведено 100 мільярдів украдених доларів.

І немає лідера, який би цей народ, цю державу захистив від ненажерливих іудео-масонів! На жаль. І скільки це ще триватиме? Невже серед істинних слов’ян (по своїй плоті і духу), не знайдеться людини, яка б урятувала Україну від Яценюка, сіоністів та їхніх посіпак, який достойно буде представляти державу, націю у світі?!

Сіонізм – це політична організаційна форма іудаїзму. Іудаїзм – це система національної організації євреїв, це релігія націоналістична, в іудаїзмі немає інтернаціоналізму. Сіоністи, насаджуючи іншим націям космополітизм, самі його не сповідують, годують ним інші народи, щоб прикрити свої цілі, оголошуючи себе наднацією, нібито дану їм самим Богом. Та це неправда і не може бути правдою. Господь Бог, Абсолют, ніколи і нікого не ділив ні за якими ознаками, бо він створив людей „за своїм образом і подобою”, що євреї не сприймають, за що Ісус Христос був ними розіп’ятий на Хресті. Іудаїзм і є форма єврейської держави у середині будь-якої держави (анклав), а євреї – це п’ята колона сіонізму у будь-якій державі, що підкидає у країнах їхнього розсіву інтернаціоналізм, щоб прикрити факт неперестанної боротьби євреїв за світове панування, проповідуючи єврейський націоналізм, закликаючи своїх до згуртованості і солідарності. Ще Шопенгауер писав: „Якщо в Москві єврею наступлять на ногу, то всі євреї від Москви до Сан-Франциско закричать від болю”. Нам би, гоям, повчитися такому жорстокому націоналізму і повній відмові від інтернаціоналізму!

Закликаємо до публічних дискусій, виступів у ЗМІ, за круглими столами чи в інших формах спілкування для порозуміння і злагоди, миру і справедливості. Адже сила у Правді! І Правда переможе!

Було б розумнішим не роздмухувати надуманий антисемітизм, а розділити долю з народом, з яким проживаєш, а не вести себе так, як це записано у „Протоколах сіонських мудреців” і „Катехізисі єврея” і тоді т. зв. антисемітизм зникне з лиця землі.

Адже і Ратушняк сказав лише правду. Інші бояться, не наважуються, бо застрашені ідеологією космополітизму, прискіпленого совкам іудео-комуністами. Але часи змінилися, змінилися і люди! І з цим потрібно рахуватися можновладцям! Є Істина, а Істина – конкретна і не терпить демагогії. Критерієм істини є практика, чим і слід користуватися, пояснюючи ті чи інші події в житті, політиці, економіці, суспільстві, а не накладати табу на єврейське питання, що само по собі є підозрілим. Чому? Бо, мабуть, грішні щодо інших народів – неєвреїв, що проявляється і в Україні, на жаль.

Від імені „Руху за правду і справедливість”
І. Русин, М. Товт, М. Гай та інш