ПОЗОВНА ЗАЯВА про відшкодування моральної шкоди ПМУ

Пенсионные войны. Из зала суда

Дніпровський районний суд м. Києва
02105, м. Київ, вул. Сергієнка, 3

Позивач: Зеркалова Людмила Яківна,
поштова адреса: 02092, м. Київ,
вул. Марганецька, кв.
засоби зв’язку:

Відповідач: Прокуратура міста Киева
вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150
засоби зв’язку: 524-82-57

Співвідповідач: Управління Державного
казначейства м. Києва,
01601, Терещенківська вул., 11а,
засоби зв’язку: (044) 2843416.

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про відшкодування моральної шкоди заподіяної незаконними рішеннями
та діями органів державної влади, їх посадових і службових осіб
при здійсненні ними своїх повноважень

09.08.2010 р. я звернулась до Прокуратури міста Києва (ПМК) із заявою № 3511 від 09.08.2010 р с додатком листа Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва від 26.07.2010 р. (додатки відповідно 2 і 3) про протиправну діяльність в системі Пенсійного фонду України.
Листом ПМК від 13.08.2010 р. № 19-р (додаток 4) мені відповіли, що, відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», мої звернення направлені для розгляду та прийняття рішення в Пенсійний фонд України. При цьому брутально порушена ст. 7. цього закону «Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення» на яку вони посилаються і яка забороняє направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Порушені також ст. ст. 19 і 29 цього закону «Обов'язки органів державної влади… щодо розгляду заяв чи скарг» і «Прокурорський нагляд за дотриман¬ням законодавства про звернення громадян»
Таким чином ПМК самоусунулася від розгляду мого звернення і направила їх для виконання в Пенсійний фонд України.
Протиправними діями ПМК моєму моральному здоров’ю спричинено знач¬ної шкоди, тому що весь період намагання поновити мої порушені права моє життя було перенасичене негативними емоціями, психічними переживан¬нями.
Внаслідок протиправних дій відповідача мною зазнано моральних втрат, які призвели до позбавлення мене можливостей реалізації своїх звичок і бажань, які я могла б реалізувати не витрачаючи часу на підготовку заяв, звернень, скарг та судового позову, відвідування інстанцій органів пенсійного фонду всіх рівнів щоб добитися належного по закону розміру пенсії.
Загальновідомим є той факт, що психологічний і фізичний стан людини залежить від ряду факторів зовнішнього оточуючого середовища, які спричиняють вплив на такий стан.
Враховуючи присутність травмуючого фактору (неправомірних дій або бездіяльності відповідача), користуючись принципами розумності та справед¬ли¬вості розмір моральної шкоди може дорівнювати п’яти мінімальних зарплат.
Однак, враховуючи тяжкий фінансовий стан бюджету України я зменшую розмір моральної шкоди до 1000 грн – символічної суми, яка носить профілактично-виховний характер.
Таким чином, визначену суму моральної шкоди у розмірі 1000 грн., я вважаю мінімальною компенсацією за перенесені мною душевні страждання.

Нормативно-правове обгрунтовання моєї позиції в позовній заяві таке.
Стаття 56 Конституції України передбачає відшкодування моральної шкоди у разі заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статей 16, 25 Закону України «Про звернення громадян» у разі незгоди громадянина з прийнятим за його скаргою рішенням органу державної влади (органу місцевого самоврядування, установи, організації, об’єднання громадян, підприємства, засобів масової інформації, посадової особи) він може звернутися безпосередньо до суду як зі скаргою на це рішення (дію, бездіяльність), так і з вимогами про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.
Оскільки ПМК неналежним чином розглянуто мою скаргу, вважаю, що воно має бути відповідачем у питанні відшкодування мені заподіяної моральної шкоди на підставі ст.ст. 16, 25 Закону України «Про звернення громадян».
Згідно ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Виходячи із судової практики, якщо відповідним законом чи іншим норма¬тивним актом не передбачено відшкодування моральної шкоди певним держав¬ним органом або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується держа¬вою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притяг¬нути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.
У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 моральна шкода – це втрати немайнового характеру внаслідок душевних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно з частиною першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Стаття 23 Цивільного кодексу України регулює загальні делікти, що означає, що для наявності делікту повинні бути встановлені наступні обставини зокрема:
1) факт протиправних дій особи;
2) вина цієї особи у вчиненні протиправних дій;
3) наявність негативних наслідків у вигляді шкоди моральному здоров’ю особи;
4) причинно-наслідковий зв’язок пункту третього з першими двома пунктами.
Незаконними визнаються дії, що порушують встановлений законом (у даному випадку Законом України «Про звернення громадян») або іншим нормативно-правовим актом порядок і умови здійснення даним органом владних функцій або виходять за межі його повноважень.
Вважаю, що у даному випадку перераховані обставини мають місце, а тому має місце делікт – правопорушення, за яке має настати цивільна відповідальність, а саме – сплата компенсації за спричинення моральної шкоди.
Враховуючи вищевикладене, керуючись: ст. 56 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 23, 276, 280, 1167, 1173 Цивільного кодексу України, ст. 3, ч. 1 ст.15, ст. ст. 118 и 119 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, ст.ст. 7, 16, 19, 25, 29 Закону України «Про звернення громадян»,

ПРОШУ:
1. Визнати дії (бездіяльність) Прокуратури Міста Києва щодо розгляду моєї заяви про порушення законодавства Пенсійним фондом України протиправними.
2. Зобов’язати Генеральну прокуратуру України ретельно розглянути заяву позивача відповідно до законодавства України.
3. Стягнути з відповідача на користь позивача 1000 гривень моральної шкоди.
4. Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Додатки:
1. Позовна заява (2 прим.)
2. Копія заяви № 3511 від 09.08.2010 р (2 прим.).
3. Копія заяви від 09.08.2010 р. (2 прим.).
4. Копія листа Прокуратури м. Києва від 13.08.2010 р. № 19-р (2 прим.).
5. Квитанції про сплату за розгляд позовної заяви

25 серпня 2010 року Л. Я. Зеркалова

Проблемы безопасности

 

Дмитрий Зеркалов

Тигипко: «Власть – это не владение заводами, морями, пароходами, а эффективное управление чужой «государственной» собственностью в свою пользу под крышей Президента.»