Смотрите, кто пришел! Николай Рудько - идеолог будущего ребренда Соцпартии Украины

К оглавлению

Ю.П.Соломатин 23.08.2010

«Надо менять символику, программу, отказаться от всего, что нас разъединяет. Не надо до смерти защищать серп и молот.
Необходимо также изучать опыт коллег по Социнтерну. Стоит обратить внимание на то, что большинство партий-членов Социнтерна - это социал-демократические силы», - сказал глава СПУ В.Цушко на Политсовете 21 августа (Лидер СПУ выступает за ребрендинг партии и ее возвращение в Верховную Раду 11:08 - 21/08/2010 http://spu.in.ua/ua/news/24192).
Кстати, социнтерновская розочка от Их Благородий уже давно украшает символику СПУ.
Цушко заявил, то программа-минимум для партии - это получить на местных выборах 3% голосов, программа-максимум - выиграть парламентские выборы-2012 и вернуться в Верховную Раду. Об этом же он, как министр экономики Украины " растлумачил " и своему главному ПАТРОНУ - Президенту Украины В.Януковичу : Мы - хорошие! ( Василий Цушко: Я сказал Президенту, в чем сила СПУ 11:08 - 21/08/2010 http://spu.in.ua/ua/news/24191).
Первым секретарем Политсовета СПУ избран Николай Рудьковский. Предложение о кадровом назначении Рудьковского внес лидер Соцпартии Василий Цушко.

Обновленная СПУ приобрела и нового идеолога. Им стал земляк Н.Рудьковского, дипломат- пенсионер ( Рудько повернувся, або Що нам робити з Росією? 10 червня 2009 http://www.siver.com.ua/news/2009-06-10-2142 ), партиец со стажем 1 год. 21 августа 2010 года в состав Политсовета СПУ вошел Николай Александрович Рудько ( 1947 г.р. - www.rudko.openua.net/ ).За его избрание секретарем по вопросам идеологии СПУ проголосовало большинство участников заседания.
Пикантно то, что Николай Александрович ( http://vlada.kiev.ua/fcontent.php?pacode=311&topic=56563 ) после завершения своей дипломатической карьеры в качестве Генерального консула Украины в Санкт- Петербурге и возвращения на родную черниговскую землю сразу же стал координатором областной организации " Фронт перемен/ Фронт змін" ( У Чернігові відбулися збори ініціативних груп «Фронту змін» 22.05.2009 http://val.ua/ukraine/197794.html, 1 липня в Чернігові буде відкрито «ФРОНТ ЗМІН»29/06/2009 http://www.frontzmin.org/view_post.php?id=272 ) своего бывшего шефа по МИДу Арсения Яценюка. Всякие и разные инициативные группы при этом были обойдены вниманием главного фронтовика ( Яценюка рвут на части лузеры Пятниця, 03.07.2009 "Комментарии" Автор Виталий ПИРОВИЧ , Фронт Змін у Чернігові, як це було: спогади активістаАндрій Лега Вівторок, 17:49, 17/11/2009 http://politiko.com.ua/blogpost11754 ).

Новый идеолог социалистов - до 1994 года работал деканом, проректором и первым ректором Черниговского пединститута, заслуженный работник образования Украины, с 1994 - заместитель главы Черниговской облРады, в 1995-96 гг. - заместитель главы по вопросам гуманитпрной политики Черниговской облдержадминистрации, а с 1998 года председателя Государственного комитета Украины по делам национальностей и миграции.
Сейчас Н.Рудько преподает политологию в одном из высших учебных заведений.

По его словам, внутри СПУ не обходимо проводить политику солидаризма, сказать «нет!» огульной критике коллег: «Критикуешь - предлагай свое решение, неси за него ответственность», - считает идеолог социалистов.
Н.Рудько также как и Н.Рудьковский, - выступает за изменение символики СПУ и «перезагрузку» партийной программы, однако считает, что это должно быть коллективным решением. По словам Рудько, он всегда симпатизировал СПУ и лично Морозу, как политику: «Я считаю, что левую идею в Украине спасли социалисты во главе с А.Морозом», - отметил он.
Оставшийся уже только почётным председателем СПУ основоположник левоцентристкого движения в Украине Александр Мороз являлся последним политиком старшего поколения. Смена руководства СПУ и заявленный курс на обновление говорит о бесповоротном отходе в прошлое былой социалистической партии Украины ( Цушко обновляет СПУ: правой рукой лидера стал Рудьковский, идеологом партии - экс-генконсул в РФ 22 августа 2010 г., 19:21 http://rus.newsru.ua/ukraine/22aug2010/spu.html ).
Новый идеолог партии отметил, что СПУ необходимо продвигать свой лозунг «Построим Европу в Украине»: это ближе и понятнее людям, чем курс в ЕС, куда нам пока не спешат открывать двери.
Словом, реализуется домашний вариант ребрендинга братской ПКРМ, которая тоже строит Европу в Молдове, только при сотрудничестве не с Социнтерном, с ПЕЛ (Партией европейских левых). Кому он нужен, "этот Васька" по имени СНГ и тем более СССР?
ПРИЛОЖЕНИЯ:

Рудько повернувся, або Що нам робити з Росією? 10 червня 2009 http://www.siver.com.ua/news/2009-06-10-2142

Зайшовши до мого кабінету, він зразу ступив до книжкових полиць: інтерес до книги не вивітрили високі посади. Микола Рудько останні п’ять років був Генеральним консулом України у Санкт-Петербурзі, перед тим – керівником Держкомітету з питань національностей та міграції, довго працював у Чернігові, куди й повернувся пенсіонером. Викладає в університеті і щойно став координатором „Фронту змін” Арсенія Яценюка.

— За опитуваннями „Левада-центру” 91 відсоток росіян негативно ставляться до України. Як же нам поруч жити?
— Я таких цифр не знаю, але те, що ставлення не дуже добре – факт. Проте я виню тут не тільки росіян, а й нашу сторону. Тому що неодноразово створювалися такі ситуації, неприхильні до Росії, що нам з віце-консулом доводилося виїжджати на Вітебський вокзал (з якого курсують поїзди на Київ – ред.). Щось таке створюють, що виїденого яйця не вартує, а по стосунках держав і громадян б’є. Скажімо, хоч про це прямо і не говорилося, але читалося звинувачення росіян у Голодоморі 1933 року – не влади, а саме росіян. Хоча у ті цифри, що ви назвали, я не вірю – я скрізь зустрічав прихильне ставлення до України. Особливо, якщо не брати політичну складову (НАТО, ЄЕП). Все-таки у нас одноцивілізаційне походження. Це не я так визначаю, а Тойнбі і Хантінгтон – східнослов’янська православна цивілізація. Щоправда, з цього кола випадають галицькі елементи...
— Авторитети можемо називати, але жоден авторитетний радянолог не передбачив розпаду Радянського Союзу...
— ...Так, мій улюблений афоризм: «Життя хитріше будь-якої теорії”.
— Ви знали ставлення до нас росіян, скажімо, у 70-ті роки. Воно змінилося тепер?
— У гірший бік. Ось є, скажімо, проблема Чорноморського флоту. Той же Яценюк правильно говорить: є договір до 2017 року, і давайте дочекаємося. А якщо ми вже тепер акцентуємо цю тему, то в Росії сприймається як антиросійська справа. Але коли приїздять митці українські – їх приймають з аншлагом. Скажімо, двічі був Богдан Ступка з „Тев’є- молочником” і „Наталкою-Полтавкою” з Олегом Скрипкою у ролі Возного – це було щось надзвичайне. Нашарування політичного характеру відходять у тінь. Хоча загалом українці ставляться до росіян краще, ніж вони до нас. І, до речі, товарообіг між Україною і Північно-Західним федеральним округом Росії, де я був консулом, щороку зростає. Українські товари йдуть там на „ура”, а в Європі вони не тільки до Франції, але й до Польщі не дійдуть.
— Так, пітерського кума я пригощаю українським салом, а свого він їсти не може…
— Там нема культури вирощування свиней. І горілка добре йде та й багато товарів. Ви ж не забувайте, що як ото в радянській армії було скільки хохлів, так і тепер у Росії фактично кожне друге підприємство, хай третє, очолюється вихідцем з України.
— Але чи вони щось мають українське, крім сантименту заспівати за другою чаркою нашої пісні?
— Згоден, але все-таки мають вони і ностальгію. Я двічі робив спробу відкрити українську недільну школу, але нема в тому фактичної потреби. Можливо, я принижую нашу діаспору, але обставини формують людей. І не треба применшувати ностальгії, коли сльоза котиться з очей від нашої пісні.
— Російська імперія, як і Радянська, – на добрі 80 відсотків є творивом українських рук. Можливо, нам з цього й треба виходити?
— Петербург, як це не дивно прозвучить, довгі роки був центром українства: перші видання „Енеїди”, і „Кобзар”, і журнал „Основа”, формувались Шевченко, Куліш, проявились ічнянець Мартос, наш Боровиковський... До речі, на звороті пам’ятника Мініну і Пожарському у Москві написано: козак із Ічні! Зайдіть – ніхто ж не бачить!
— Але ж, бачте, інформаційну війну Росія веде проти нас, а не ми.
— ...Та й ми також. Ось, скажімо, постать Мазепи. Для мене авторитетом був і є Микола Костомаров, а не Кульчицький чи Сергійчук, бо моральність першого безсумнівна. Так ось, Мазепа – це і Коломацькі статті, де вперше йдеться про русифікацію, і зрада Самойловича, де підпис Мазепи стоїть четвертим... Хіба ми не ведемо війну з Росією такою дражливою постаттю? Хоча, треба сказати, що в Петербурзі Тетяна Таїрова-Яковлєва написала книгу про Мазепу у серії „Жизнь замечательных людей”, і мені її погляд близький.
— Миколо Олександровичу, а які пісні Ви співали у консульстві після чарки?
— О, я знаю багато українських пісень. Тому й нав’язував свої, як, скажімо, „Їхав козак на війноньку” чи „Ой, там збиралась чорная хмара”.
Вів розмову Василь ЧЕПУРНИЙ.

У Чернігові відбулися збори ініціативних груп «Фронту змін»
Постійне посилання: http://val.ua/ukraine/197794.html
12:53 | 22.05.2009 р. 21 травня у Чернігові відбулися збори представників ініціативних груп «Фронту змін» у Чернігівській області.
На зборах були представлені ініціативні групи з Чернігова, Ніжина, Прилук, Бобровиці. Активістам був представлений координатор ініціативних груп «Фронту змін» по Чернігівській області Микола Рудько.
Коротке досьє: Рудько Микола Олександрович народився 04 квітня 1947 у м. Бобровиця, Чернігівської області, кандидат педагогічних наук, заслужений працівник народної освіти України.
Працював на різних державних посадах, останні п’ять років – Генеральним Консулом України у Санкт-Петербурзі.
Головним завданням координатора по області є організація роботи з усіма ініціативними групами, мобілізація активістів, підготовка до презентації обласної організації Ініціативи Арсенія Яценюка.

Рудько Микола Олександрович http://vlada.kiev.ua/fcontent.php?pacode=311&topic=56563
Рудько Микола Олександрович, к.пед.н., доц.; Ґен. Консул України в Санкт-Петербурзі (з 2004).
Н. 04.04.1947 (м.Бобровиця, Черніг. обл.).
Осв.: Київ. ун-т ім. Т.Шевченка (1970).
Працював: декан, проректор, 1-й проректор, Черніг. пед. ін-т. З 1994 - заст. гол., Черніг. облрада. 10.1995-96 - заст. гол. з питань гуманітарної політики, Черніг. облдержадмін. 10.1996-03.97 - помічник Президента України. 03.1997-05.98 - кер. Упр. гуманітарної політики, Адмін. Президента України. 08.05.1998-29.02.2000 - Голова, Держ. ком-т України у справах національностей і міґрації. Потім - референт Президента України. . Адмін. 01.2001-03.04 - кер. Упр. з питань громадянства, Президента України. Чл. Ради з питань мовної політики при Президентові України (07.1998-11.2001); чл. Ради з питань збереження нац. культурної спадщини (06.1997-01.98).
Засл. працівник нар. освіти України. Дипломат. ранґ - Надзв. і Повн. Посланник 2-го класу (11.2004).

1 липня в Чернігові буде відкрито «ФРОНТ ЗМІН»
29/06/2009 http://www.frontzmin.org/view_post.php?id=272
У Чернігові 1 липня буде відкрито «ФРОНТ ЗМІН». Ініціативну групу, що приєднається до «ФРОНТУ ЗМІН» Арсенія Яценюка, очолить Микола Рудько.
Презентація Чернігівської обласної організації, в якій візьме участь Арсеній Яценюк, відбудеться 1-ого липня 2009 року о 14:00 в конференц-залі «Учбово-методичного центру» ради Федерації профспілок (м. Чернігів, вул. Шевченка 105 а).
Брифінг для ЗМІ розпочнеться о 15:10 в аудиторії «Учбово-методичного центру».
Також у програмі візиту до Чернігова лідера «ФРОНТУ ЗМІН» Арсенія Яценюка зустрічі з трудовими колективами підприємств та організацій області тощо.
Офіс Чернігівської організації Ініціативи Арсенія Яценюка «ФРОНТ ЗМІН» знаходитиметься за адресою м. Чернігів, вул. Київська 14 а, тел. 8 (0462) 97-33-74
Акредитація ЗМІ за телефоном: (0462) 97-33-74
Контактна особа: Олег Пелих
Яценюка рвут на части лузеры Пятниця, 03.07.2009
"Комментарии" Автор Виталий ПИРОВИЧ
Для не очень успешных представителей региональных элит «Фронт перемен» представляется запасной корзиной для раскладки яиц. Несмотря на то что экс-спикер Арсений Яценюк уже давно грозится представить свою команду созидателей пространства перемен, пока узнаваемых лиц возле него не обнаружено. Тем не менее многие вышедшие в тираж местные политики обещают подставить плечо Арсению Петровичу. Правда, при этом сами они не спешат заявлять о своих «переменчивых» симпатиях, но втихую активно дерутся между собой за возможность отправить на «фронт» своего комиссара.
Самая драматическая борьба за бренд Яценюка развернулась на Черниговщине. Еще не успел Арсений Петрович заявить о своих претензиях на изменения пространства, как в Чернигове появилось с полдесятка инициативных групп, желающих ему в этом помочь. Они долго переругивались между собой в местной прессе. Среди возможных «фронтовиков» назывались близкий к Петру Порошенко экс-губернатор Владислав Атрошенко и экс-секретарь Черниговского горсовета социалист Виталий Голец. Однако Яценюк очень просто разрубил черниговский гордиев узел — волевым решением назначил своим полпредом экс-консула Украины в Санкт-Петербурге Николая Рудько, знакомого ему по работе в МИДе. После чего всем прочим инициаторам было предложено присоединяться к «центру».
**********
И если на Черниговщине Яценюк пошел по волюнтаристскому пути, то, например, в Винницкой области он решил принять результат «битвы титанов».

Как бы то ни было, но Арсений Петрович со своими «грандиозными» рейтингами кажется многим политическим аутсайдерам достойным выбором и защитой как от Тимошенко, так и от Януковича. Тем более что с данными лидерами они не сумели найти взаимопонимания. По этой причине к Яценюку и льнут все оставшиеся за бортом ПР и БЮТ мэры-хозяйственники, бывшие и нынешние, вышедшие в тираж «нашеукраинцы» и социалисты, беспартийные губернаторы и прочие. Впрочем, никто из них не спешит рвать свои прежние связи. Но такое потребительское отношение к Яценюку не снимает с повестки дня больной вопрос о его реальной команде.

Фронт Змін у Чернігові, як це було: спогади активіста
Андрій Лега Вівторок, 17:49, 17/11/2009 http://politiko.com.ua/blogpost11754
Все розпочалось традиційно дуже просто. На офіційному сайті ініціативи Арсенія Яценюка «Фронт змін» в глобальній мережі internet (frontzmin.org) у розділі «форум - Чернігівська область» у кінці лютого 2009 року, була створена тема під назвою «Чернігівській осередок «Фронту Змін»», автором теми виступила молода людина із західноукраїнським корінням, колишній студент Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, Бечко Ярослав. За описом автора, тема мала носити конструктивний характер, з подальшою організацією Фронтзмінівського руху на Чернігівщині. Тому в припис до теми автор підкреслив, що шукає однодумців для створення осередку «Фронту Змін» у Чернігові. Однодумці не заставили на себе довго чекати і відгукнулись миттєво, з перших днів існування теми активісти розпочали активно спілкуватись та пропонувати першочергові кроки по створенню громадського руху у підтримку «Фронт Змін» у Чернігові. Звичайно спілкування на початковому етапі зводилось до простих речей таких як: обмін інформацією про постать Яценюка, про те «що і як робити далі», про організацію зустрічі прихильників «Фронту Змін» у Чернігові. Після тижневого спілкування на форумі, активістам ініціативи «Фронт змін» вдалось організувати першу більш менш масову зустріч, яка відбулася у неділю 1-го березня 2009 року о 15.00 годині на «Красній площі», що у м. Чернігові.

Враховуючи низьку температуру повітря, заздалегідь було домовлено за приміщення, куди згодом мала перебратись група активістів, щоб не змерзнути. Нажаль від незалежних від організаторів причин, у заброньованому приміщенні активістам не судилось погрітись, тож збори прихильникам «Фронту Змін» довелось проводити під відкритим небом. Збори відбулись біля пішохідного мосту через р.Десна, за ініціативою і сприянням місцевого бізнесмена Ігоря Кононенка, який люб’язно надав транспорт для переїзду та пригостив гарячим чаєм змерзлих прихильників ідеї «Фронту Змін». Цей випадок, ще довго потім будуть пам’ятати, закидаючи Кононенку, мовляв той хотів купити всіх ...горішками та пивом. Згадуючи ті збори не можна було не помітити те, що саме Кононенко проявив найбільшу ініціативу та бажання. Власне кажучи саме він і запропонував зібрати підготовлені і згодом заповнені анкети прихильників для поїздки до центрального офісу, що у м. Києві, щоб продемонструвати, що «Ініціатива «Фронту Змін» у Чернігові є і вона почала діяти». Саме під такою назвою у майбутньому вийшла стаття, яка гостро піддалась критиці у Чернігівських інтернет ресурсах, можливо навіть через деяку заздрість, бізнесменові разом із його найблищим кругом друзів Сміяну, Романову нагадували про їхнє кримінальне минуле, яке в принципі, ніхто не міг підкріпити конкретними фактами з їхніх біографій. Згодом увечері, все того ж 1-го березня в кафе «У підвальчику бар», найактивніша група людей, серед яких були присутні згадувані Ігор Кононенко, Андрій Сміян, Микола Романов, а також і Павло Чемериський, Ярослав Бечко, Павло Козловський, Роман Левченко провели зустріч, на якій більш чітко окреслили в якій спосіб активісти будуть шукати підтримки Арсенія Яценюка і допомагати останньому у реалізації програми першочергових дій із 17 пунктів. Слід зазначити, що люди, які мали бажання зібратись того вечора, не виглядали як зграя «неуків» - це були люди досить освічені, висококваліфіковані, навіть в декого політичний досвід водився. Звичайно як говориться «краще спитатись ніж блудити», тому одностайним рішенням було вирішено відвідати найблищим часом центральний офіс «Фронту Змін» у Києві, щодо отримання роз’яснень.Вечір 4-го березня 2009 року відзначився черговим збором активістів, серед згаданих імен, були присутні й ті хто вже встиг залишити про себе інформацію для підтримки зв’язку, а також друзі та родичі, кого встигли загітувати за ці 3 дні, прихильники А.П. Яценюка. Зустріч відбувалась за сприянням Романа Левченка у приміщенні страхової компанії «Українська страхова група», що знаходиться по вулиці Коцюбинського 61, у м. Чернігові. Дискусія розпочалась із жвавого обговорення поїздки та отриманих вражень. За словами «путешественников»(в складі Кононенка, Сміяна, Романова, Чимериського) зустріли їх належним чином, усі в центральному офісі були толерантними та на диво гостинними, навіть кавою пригощали.

Результатом поїздки стали одержані рекомендації до подальших дій від відповідального за Чернігівську область (такий собі куратор, не плутати з координатором) і саме ним було роз’яснено, що процедура створення осередку передбачає певний алгоритм дій, зокрема: 1) об’єднання в регіоні якомога більшої кількості прибічників, однодумців, Арсенія Яценюка та активістів «Фронту Змін» в ініціативні групи, які будуть підтримувати програму розвитку нашої держави, разом з Арсенієм Петровичем; 2) на ініційованих зборах всіх ініціативних груп, обирається єдина кандидатура, яка більшістю голосів виборює це право (нехитра, прозора процедура); 3) складається декларативне звернення до Арсенія Петровича з проханням визнати активістів, прихильниками «Фронту Змін» та всеукраїнської програми із 17 пунктів та надати можливість обраному, ініціативними групами, координатору пройти процедуру обрання на посаду координатора в області; 4) декларативне звернення має бути підписане активістами, що підтримують Фронт Змін та постать координатора зокрема.Такі вимоги викладені у роз’яснені, ставили перед активістами певні завдання та обов’язки, тож миттєво відреагувавши, наявний розумовий потенціал Чернігівських прихильників «Фронту Змін» почав плідно працювати, адже до запланованої поїздки на 10-те березня треба було скласти автобіографії зазначеного зразка та спільно розробити і запрезентувати організаційну модель осередку, за якою ініціативна група буде намагатись ефективно працювати для поширення ідей «Фронту Змін» та об’єднання усіх небайдужих на Чернігівщині заради змін в Україні. З організаційною структурою проблем не виникло, адже наші згадані «путешественники» ще в дорозі, повертаючись з Києва обговорили майбутню структуру та ручкою на листку формату А4 на швидкоруч, графічно зобразили сектори та визначили основні напрямки діяльності з метою пропаганди фронтзмінівського руху. Можна пригадати, що до структури увійшли такі сектори як: ідеологія та громадянська приймальня, медіа, молодіжний рух, юридичний та фінансовий сектор, місто, область (матеріал за посиланням http://chernigov7.blogspot.com).У четвер 5-го березня із самого ранку, згідно домовленості, Бечко Ярослав отримав на свою електронну адресу автобіографію І.В.Кононенка та зразок заяви на членство у громадській організації «Фронт Змін». За тією домовленістю Бечко мав розіслати згадану автобіографію Кононенка (як зразок) та заяву на адреси активістів, щоб ті написали власні біографії та заяву від руки на вступ (друковані заяви на вступ на комп’ютері не дозволялось). Крім того увесь процес із розсилки документації відображався (афішувався) на форумі офіційного сайту «Фронт Змін» у розділі «Чернігівська область – Чернігівській осередок «Фронту Змін», а це означає, що кожен учасник форуму міг отримати пакет документів та в перспективі долучитись до ініціативної групи в підтримку «Фронту Змін», яка першою ОФІЦІЙНО проголосила про своє існування на Чернігівщині. Далі була поїздка до Києва. Підготувавши матеріал по організаційній структурі майбутнього осередку та зібравши перших 4 десятка автобіографій зазначеного зразка, ініціативна група Кононенка(так вже встигли її охрестити) чекала на добро з Києва. Але ініціативна група не просто чекала, на 15 березня 2009 року були намічені загальні збори ініціативної групи, треба було підготуватись, скласти першочергову програму змін для Чернігова, тобто планувалось реалізувати на практиці певні соціальні заходи під егідою «Фронту Змін». Так з’явилась програма дій, під назвою «Криза в наших душах», створенню якої передували багатогодинні зустрічі активістів для обговорення та висунення пропозицій. Загальні збори ініціативної групи відбулись в приміщенні ЦНТІ, що на П’ятницькій у Чернігові, в зазначений термін о 13.00 год. Результатом зборів стало колективне звернення всіх присутніх на зборах до А.Яценюка, як лідера громадського руху «Фронт Змін».

В цьому зверненні мова йшла перш за все про те, що на Чернігівщині утворено ініціативну групу, та розпочато підготовчі роботи щодо утворення місцевого та регіональних осередків «Фронт Змін». Дане звернення було схвалено всіма присутніми на зборах. Згідно із протоколом засідання кількість присутніх становила понад сто чоловік (матеріал за посиланням http://www.gorod.cn.ua/news_8498.html).В свою чергу Центральний офіс не поспішав дати остаточне рішення по кандидатурі координатора. Це й зрозуміло, так як від Чернігова їздили до Києва, окрім наших «путешествеников» і інші представники, серед яких Олег Обушний, Владислав Атрощенко, Дмитро Попов, Вадим Антошин та інші, одним словом «відпрацьований матеріал», як дехто казав, які на думку активістів вичерпали свій кредит довіри від народу і не мають більше морального права відстоювати інтереси простого люду, окрім як свої. А тим часом поки центральний офіс визначався кого рекомендувати на посаду координатора від Чернігівської області, пристрасті розгорілись на форумі в розділі Чернігівська область. Не варто вдаватись у подробиці та описувати те, що відбувалось на форумі у березні-квітні. Тоді дуже часто вживали слово «конструктив» і вказували, що комусь він не притаманний... а модератор люб’язно раз за разом блокував облікові записи учасників форуму за грубі порушення правил спілкування на форумі. В цей період напевно буде варто звернути увагу на кульмінацію конфлікту між деякими активістами з ініціативних груп Чернігова та Прилук, приводом до якого стали збори Прилуцької ініціативної групи, на які запрошувались усі бажаючі і про що було повідомлено на сторінках форуму. За повідомленням на форумі, зібрання Прилуччан мало відбутись 22-го березня о 18.00, по вул. Київська 147. Залишалось не зрозуміло одне, чому у такий пізній час у Прилуках було вирішено провести ці збори??? Результат поїздки напевно здивував багатьох, у Чернігові стверджували, що їх обдурили, мовляв ніяких зборів за вказаною адресою у назначену годину не відбувалось (матеріал за посиланням http://www.gorod.cn.ua/news_8529.html). На що у представників Прилуцької ініціативної групи була своя думка. (матеріал за посиланням http://val.ua/politics/ukraine/196540.html?language=ua). Власне кажучи не є головним розібратись хто правий, а хто ні, а головне зрозуміти, що саме конкуренція призвела до таких обставин. Павло Чемериський не бажаючи приймати участь у протистоянні двох ініціативних груп, вийшов зі складу групи Кононенка і пояснив, що не конкуренція, а реальне об’єднання всіх прихильників, під ідеєю ««Фронту Змін»», зміцнить народ у боротьбі за зміни. (матеріал за посиланням http://val.ua/politics/region/196607.html).

Такий крок Павла Чемериського багато в чому визначив до себе недоброзичливе ставлення зі сторони Кононенка, відносини між цими людьми погіршились, що було видно зі сторінок форуму чи з коментарів під статтями у інтернеті. Взагалі, якщо дивитись на коментарі до кожної статті у інтернет виданнях, зв’язаною з Фронтом Змін у Чернігові, то простежується активність позиції псевдо групи Кононенка, що мається на увазі? Дуже багато коментаторів видавали себе за Кононенка,Сміяна,Чемериського чи Бечка, тим самим дестабілізуючи ситуацію щодо справжніх членів ініціативної групи. Кому це треба було потрібно? Авжеж тим хто розумів, що хлопці на чолі з Кононенком стануть конкурентно здатними і зможуть в недалекому майбутньому не дати місцевим політикам відкусити ласий шмат яблучного пирога, у вигляді осередку «Фронт Змін», який на той час був ще тільки замішаний… Вже довгий час з центрального офісу не надходило ніякої інформації про постать координатора, тому на зборах ініціативної групи Кононенка, які проводились мало не щодня було вирішено створити власну громадську організацію, яка буде паралельно рухатись з Фронтом і сповідувати однакові ідеї та принципи розвитку нашої держави. Так виникли «Народний Фронт» і молодіжна громадська організація «Молодіжна ініціатива». Якраз в період квітня ініціативною групою було розпочато ряд суспільно необхідних заходів. Чи не найяскравішим заходом, який у громадськості Чернігова викликав неоднозначну думку, став парк на «красному мосту», біля госпіталя. (матеріал за посиланням http://val.ua/culture/Culture/196749.html). Починаючи з 4-го квітня, група кожної суботи доглядала парк, прибирала його, встановила урни та додаткові лавки. Звичайно статті та коментарі в інтернеті щодо цього заходу красномовно свідчили про різне бачення з якою метою це робилось.В цей час раз по разу на форумі «Фронту Змін», в нашій Чернігівській темі, лунає інформація, що начебто координатора уже узгоджено і що не загорами його призначення. Джерелом інформації стає Чемериський Павло (який відійшовши від групи Кононенка, продовжував сповідувати ідею зміцнення ініціативи Арсенія Яценюка) та Віктор Паркер (прізвище швидше за все змінено), з яким Павло познайомився згодом за допомогою форуму. Протистояння на форумі дало чітко зрозуміти «хто чого вартий». На форумі вкотре розпочалась, як дехто зазначав, паперова війна. Робити висновки хто переміг, а хто програв, потрібно тільки читачеві і для цього є офіційний форум на сайті (frontzmin.org). Хоча внаслідок оновлення, наразі форум закрито і не відомо чи залишиться на ньому історична інформація для аналізу читачеві, тож говорити однозначно про «пушистість» учасників фронтзмінівскої вистави не приходиться. Повідомлення про узгодження кандидатури координатора все частіше відображались на форумі. Павло Чемериський стверджував, що координатора узгоджено і, що для більш повної інформації треба було звернутись за номерами телефонів, які прописувались нижче у повідомленні. За таких обставин, зовсім випадково довелось взнати, що на 21-ше травня заплановано офіційну коронацію координатора майбутнього Чернігівського обласного осередку «Фронту Змін». (матеріал за посиланням http://val.ua/politics/ukraine/197794.html). Зовсім не зрозумілим є те у який спосіб поширювалась інформація про збори ініціативних груп та інформація про призначення координатора. Ніде по місту не було інформації про даний захід, що наводить на певні роздуми. Якщо говорити про об’єднуючу ідею під єдиною егідою «Фронту Змін» всіх адекватних змінам сил, то такий підхід нагадує швидше особливості конкурентної боротьби, коли треба знищити свого конкурента і створити на ринку для себе комфортні умови розвитку. От саме по такому принципу організовувалась зустріч ініціативних груп 21-го травня 2009 року. Звичайно свій вплив на розвиток подій зробив і майбутній координатор, ідеолог комуністичної партії Микола Рудько, адже йому була надана можливість організувати ту зустріч і обрати ту аудієнцію, яка буде схвально відгукуватись про «Фронт Змін» і не задавати зайвих питань. Тому серед теперішніх членів громадської організації «Фронт Змін» у Чернігові є дуже багато друзів координатора і вигодонабувачів – бізнесменів, які піклуються про фінансовий стан осередку, як зрештою і про своє місце у місцевих органах влади.

Зрозумійте наскільки збори 21-го травня були не прозорими. Перш за все захід спланували на четвер на 12.00 год. В цей час люди на роботі, працюють і щоб потрапити на збори, треба кидати роботу і бігти. Час проведення зустрічі був підібраний максимально не зручно. Можна було б на вихідні перенести, більше прихильників змогло відвідати збори і познайомитись з координатором. Чи не так? В такому випадку організатори думали не про людей, а про свої інтереси. А по-друге, як вже зазначалось, інформація про зібрання ініціативних груп була неналежним чином доведена до всіх бажаючих які мали бажання відвідати цей захід. Адже ніде по місту і навіть на форумі сайту «Фронту Змін» інформації про зібрання не було. Чи є це нормальним в такий спосіб приховувати інформацію від людей? Крім того варто нагадати, що процедура обрання координатора не відповідала роз’ясненню офіційного Києва – «2) на ініційованих зборах всіх ініціативних груп, обирається єдина кандидатура, яка більшістю голосів виборює це право». На зборах 21-го травня кандидатуру координатора не обирали, а представляли. А в який спосіб кандидатура була обрана, залишається не відомим. Варто ще згадати, що зустріч відвідала і ініціативна група Кононенка, зокрема пан Кононенко і пан Сміян зробили спробу довести до слухачів, що саме відбувалось з Фронтом Змін на Чернігівщині до того часу поки Рудько ще не був координатором, гостро розкритикували Прилуцьких активістів на чолі з Черненком в межах, наскільки дозволив представник з центрального офісу, керуючий зборами пан Кір’янов. За традицією захід мав своє відображення на форумі, де пан Бечко(Jarik) зробив детальний опис тих подій, що передували заходу і те, що відбувалось в процесі зборів ініціативних груп 21-го травня. Взагалі основна тематика повідомлень Бечка Ярослава складається з двох тез, перша це те, що на зміну «відпрацьованому матеріалу» має прийти нова політичної еліта, основу якої мають складати молоді, перспективні люди. Друга полягає у тому, що суспільні відносини у будь-якій сфері мають відбуватись на засадах моралі, основу якої складають такі принципи як: чесність, толерантність, справедливість. Тому не важко зрозуміти чому пан Бечко з самого початку був проти Миколи Рудька як координатора.
Період після 21-го травня до 1-го липня 2009 року можна назвати латентним, за мінусом деяких обставин. Так за декілька днів після зборів, Бечко, Сміян, Кононенко, Габелєв домовились про зустріч із новоспеченим координатором. Мета зустрічі полягала у тому, щоб запропонувати координатору об’їхати райони області разом з робочою групою, сформованою з представників ініціативних груп Чернігівщини і допомогти таким чином Миколі Рудьку у його роботі з пропаганди ідей «Фронту Змін» до приїзду Арсенія Яценюка. На що пан Рудько зауважив, що згідно інструкції «Фронту Змін», якої він має дотримуватись, можливість створення подібної робочої групи є не можливим, чим викликав гнів Кононенка, який зібранцям довелося відчути на собі. Проте все ж певного компромісу вдалось досягти. Пан Рудько згодився на пропозицію від Кононенка, щоб один з представників першої ініціативної групи у Чернігові був рекомендований на посаду члена ради обласного осередку. Одностайним рішенням представником від ініціативної групи Кононенка було обрано Бечка Ярослава, як засновника фронтзмінівського руху у Чернігові. Тож враховуючи такий розвиток подій, можна сказати, що координатор дав обіцянку стосовно Бечка. Хоча за твердженням самого Ярослава згодом координатор змінить своє рішення, а отже й не дотримає обіцянку. В згаданий період з’являються і інші ініціативні групи в підтримку «Фронту Змін». Так чи не найцікавішою серед них стає група із соціальної мережі «вконтакте» (vkontakte.ru/club10239411, причому група закрита), де група молодиків - студентів організувала свій рух в підтримку ініціативи Арсенія Яценюка. На офіційному сайті їхнє перебування було дуже обмежене, мотивуючи, що «бруд» заполонив увесь форум представники цієї групи не вважали за доцільне висловлювати свої думки на офіційному інтернет ресурсі їхнього улюбленого «Фронту Змін». Погодьтесь дивно! Як так могло бути, що справжні активісти будуть тільки осторонь споглядати і тільки при слушній нагоді заявлять про себе і свою прихильність до ідей Фронту. Але ж так воно і сталось, тільки-но координатора призначили, активісти тут як тут. Погодьтесь цікава ситуація. А тим часом поки наша група з контактів цікавішала, група Кононенка потроху розсипалась, пішов Бечко, ще декілька активістів. Про згаданих Романова і Левченко вже всі давно і забули. Взагалі якщо говорити про причини розколу групи Кононенка, то вони були не ідеологічними, а швидше побутовими. Досить велика кількість зустрічей групи проходила в напрузі, в спорах. Хтось витримував, а хтось ні. Але знаєте як кажуть «в спорах рождается истина» такий підхід мав місце і від цього у повсякденному житті нікуди не дінешся. Далі почались особисті зустрічі з координатором, як кажуть «з глазу на глаз». Так у підготовці до зустрічі з Арсенієм Яценюком у бесіді між Катериною Реус (група Кононенка) – управляючим Чернігівської філії одного з найбільших банків України, Бечком Ярославом та паном Рудько, обговорювалась потреба виступу з доповіддю Катерини Реус у підтримку Арсенія Петровича від імені працівників підприємницької сфери на офіційній презентації обласного осередку. Доповідь була складена, але не донесена до слухачів, обіцянку не дотримано.

Обіцінки-цяцянки, а дурнику радість, тільки так можна описати таку ситуацію, оскільки згодом вияснилось, що не тільки Катерині було сказано про потребу у доповіді. Інші активісти теж повинні були виступити перед Арсенієм Петровичем, проте самі розумієте що з того вийшло… Хоча автор цієї статті трішки не правий, одному таки вдалось! Це був Константин Гречанюк, лідер ініціативної групи із соціальної мережі «вконтакте». Його доповідь виглядала посміховиськом, оскільки з експромтом у нього не все гаразд. 1- го липня студент Константин Гречанюк нагадав Яценюку як його група з «контактів» організувала масовий захід до дня молоді на березі Десни. Погодьтесь казати такі речі кандидату в президенти м’яко кажучи недоречно. Кого обходить розважальний захід, коли на кону і виборча кампанія і потреба у змінах і стратегічний план розвитку держави??? Видно не даремно цю групу Гречанюка обізвали одним непристойним словом на форумі. Просто хлопці та дівчатка підмазались, як це в свій час зробили Костянтин Черненко, Віктор Паркер (прізвище швидше за все змінено). Продовжуючи тему презентації можу лишень додати, що вся організація такого заходу відбувалась за продуманим сценарієм, тобто координатор знав, хто про що мав спитатись у Арсенія Яценюка, коли той відповідав на питання. До питань колишньому спікеру Верховної Ради запрошувались тільки ті, хто був запланований Рудьком і його командою бізнесменів. Всі інші, хто не тягнув руки, шансу не мали.

Вистава є виставою. Та й взагалі запрошувались всі тільки по запрошенню і як вже стало традиційно інформація про захід була відсутня. Знову все максимально скрито.Наступним кроком вже офіційного обласного осередку, була організація загальних зборів членів організації «Фронт Змін» на Чернігівщині, куди запрошувались лишень члени громадської організації, тобто ті, хто встиг на момент проведення зборів написати заяви на вступ та заповнити анкети відповідного зразка. Добавлю, що в період між офіційною презентацією обласного осередку та загальними зборами минуло трохи більше 3-ьох тижнів. Саме за цей час координатор сформував список кандидатів на посади до ради обласного осередку. Кандидатури, згідно «золотої» інструкції «Фронту Змін», люб’язно наданої центральним офісом з Києва, координатор мав обговорювати з представниками ініціативних груп. Тобто в принципі кожен, кому було цікаво знати хто буде представляти орган Раду в осередку міг ознайомитись чи/або запропонувати й інших активістів на ці посади. Далі ці кандидатури мав погодити Київ і все… Все ідеально просто та прозоро… Але є деякі як то кажуть нюанси. Перше це те, що на заплановану дату проведення загальних зборів, а це 17-те липня 2009 року збори не відбулись, оскільки координатором було не правильно трактовано сутність самої Ради обласного осередку. Вважалось, що Рада буде наділена представницькими функціями з дорадчим голосом, а Київ дав чітку установку, що Рада повинна бути не просто, як формальний засіб впровадження змін, а виступати повноцінним функціональним, виконавчим органом, що буде відповідати за певні пріоритетні сфери діяльності економічного, політичного, соціального, правового розвитку нашого регіону. За словами Миколи Рудька тільки в останню мить з центрального офісу надійшов лист з роз’ясненнями щодо формування Ради обласного осередку і що згаданий список з кандидатурами треба було докорінно змінити. Що й було зроблено. Потім при зустрічі з активістами пан Рудько всім пояснював через яку обставину загальні збори довелось перенести.

Мені особисто невідомо чи був той лист дійсно з Києва чи в кустарних умовах надрукований на швидкоруч, але на тому листі не значилось ні чийогось підпису, ні мокрої печатки. Судіть самі, такий собі лист без підпису немає жодної юридичної сили. Як стверджував пан Рудько, того листа йому передали електронною поштою. Погодьтесь зовсім не по діловому виглядало те, в який спосіб інформація надійшла до координатора. Тут є два варіанта. Або Київ по діловому не грамотний, у що мало віриться, або цього листа було надруковано тут на місці, у офісі обласного осередку. Виходячи з останніх подій навколо «Фронту Змін», що відбулись у Чернігові, другий варіант виглядає більш вірогіднішим. Поясню. Члени Ради обласного осередку, а згодом і політичної партії Яценюка( на 90% відсотків впевнений, що теперішній склад Ради Чернігівського обласного осередку «Фронту Змін» буде представляти Раду політичної партії Яценюка у Чернігівській області, що сформується блище до кінця вересня цього року) будуть йти під першими номерами у списках на виборах до органів місцевої виконавчої влади, органів місцевого самоврядування чи навіть до самої Верховної Ради України. І потрапити до Ради осередку простому активісту вкрай не припустимо, адже навколо багато багатих дядьків та їх діточок, які в умовах обмеженого фінансування з боку Яценюка та його оточення, готові профінансувати і громадську організацію і виборчу кампанію на місцях, взамін на посади у органах влади різних рівнів. Тож повертаючись до того листа, Рудько вчасно виправив помилку. Слід нагадати, що до того першого списку кандидатів в члени Ради, який Пан Рудько підготував, а центральний офіс відхилив, входив і один із засновників фронтзмінівського руху у Чернігові. Принаймі так стверджував Микола Олександрович. Хоча вірити йому і у цьому не дуже хочеться, так як того списку з кандидатами він так і не показав, мовляв а нащо, якщо є вже новий...Повертаючись до складу Ради, зазначу, що тепер Рада мала бути потужною рушійною силою на шляху впровадження змін,іншими словами у раді мають бути виключно професіонали, а не прості активісти по типу молоді, хоча автор знов таки трішки не правий, одному молодому за віком активісту таки вдалось в тій раді прописатись – Константин Гречанюк. Нікому не відомий Костя, студент 4-го курсу юридичного факультету одного з ВУЗів Чернігова, майбутній правник, зараз займається напрямком діяльності в осередку «освіта,фізкультура,спорт». Яка його професійна чи фахова ознака зв’язує його з фізкультурою чи спортом? автору особисто залишається невідомим. В такому випадку можна було й іншу людину запропонувати. Скажімо багатьом людям залишається не зрозуміло, чому така людина як Павло Чемериський, яка багато зробила для розвитку «Фронту Змін» у Чернігові, була офіційним представником «Фронту Змін» і не займає почесного місця в обласному осередку???

На моє глибоке переконання саме ця людина могла займатись обраним напрямком, не гірше за Константина, адже за словами Миколи Рудька перевага має надаватись людям які з самого початку були у Фронті над тими, що прийшли згодом. І погодьтесь було б зовсім не логічно, як би Павла Чемериського чи будь-кого іншого із засновників Фронтзмінівського руху на Чернігівщині не було представлено як членом ради обласного осередку. Мабуть сьогодні нікому вже не секрет, що головна мета фронтзмінівського руху у період до президентських виборів у січні 2010 року, буде забезпечення всіх сприятливих умов для приведення Арсенія Петровича Яценюка на посаду Президента України. Враховуючи цей факт, задіяність професійного складу Ради буде мінімальна, адже за для якісного забезпечення проведення передвиборчої агітації та роботи під час виборчого процесу потрібно: 1) якісний правовий захист 2) політичний та організаційний досвід 3) фінансова забезпеченість 4) технічна підтримка. Усі інші члени будуть потрібні лише як виконавці чи то під час агітації чи то під час виборчого процесу. Тому задіяність спеціалістів із інших напрямків діяльності Ради (а напрямків аж 11) при Президентській кампанії, поки що основній меті і Фронту як громадської організації і Фронту, як політичної структури, вважаю не потрібною. Наповну силу Рада осередку чи вже партії зможе запрацювати лише в період між Президентськими виборами і виборами до Верховної Ради, тобто першу хвилю змін слід очікувати не раніше квітня-травня місяця 2010 року.Нагадаю, що загальні збори закінчились голосуванням за представлених Рудьком людей в члени Ради обласного осередку, причому пакетом за всіх одразу, а не по окремій кандидатурі. Що й передбачено тією самою «золотою» інструкцією «Фронту Змін». Демократії нуль! Додам, що двоє утримались це Бечко і Чемериський. На їхню думку вони не були проти запропонованих кандидатів в члени Ради, але голосувати за тих з ким вони не знайомі, виглядало неправильним. До того ж за їхніми словами дуже не прозоро було сформовано цю Раду, занадто багато бізнесменів і колишніх політиків наповнили Раду замість людей, що дійсно прагнуть змін.

А от зовсім недавно 15-го серпня у приміщені філармонії відбулись чергові збори активістів «Фронту Змін» з метою підтримки ініціативи Арсенія Яценюка щодо всеукраїнського референдуму про внесення змін до конституції України. (матеріал за посиланням http://monitor.chernigov.net/arhiv-novin/referendum-u-chernigovi-rozpoch...). Що тут скажеш та сама вистава, що вже стала традиційною, правда з’явились старі-нові люди, колишній мер Чернігова Віталій Косих у ролі головуючого зборів продемонстрував своє вміння вести подібні масові заходи, як дехто казав в кращих традиціях комуністичних з’їздів. Чому так? Тому що це був справжній цирк! До залу пропускали тільки після реєстрації на яку треба було принести паспорт. По-друге голосування за пункти зі змінами до Конституції які пропонувались, відбувалось зеленими папірцями, які гарно назвали «мандати», прикольно правда ж! Звичайно перед кожним голосування проходило обговорення або виступ доповідачів щодо специфіки і потреби запропонованих змін до Конституції. Проходило це обговорення також згідно плану, цей план був в руках Віталія Косих і вигляді папірця А4, з якого він в порядку черги визивав як доповідачів так і коментаторів, але перед цим запитувався, - «чи часом хтось не хоче висловитись по даному питанню» і не чекаючи реакції залу одразу запрошував доповідача записаного у папірці. Звичайно були люди, що не погано виступили, а були зовсім не підготовлені, дуже соромно, що Микола Рудько набрав таких непідготовлених професіоналів до складу Ради обласного осередку, які пару слів нормально сказати не можуть, а тільки приєднуються до слів попередніх доповідачів.

Згадуючи те голосування добавлю, що ті мандати якими голосували навіть не всім дістались. З якою метою це було зроблено вирішувати тобі, читачу! А результатом зборів стало утворення ініціативної групи для організації проведення всеукраїнського референдуму у складі близько 100 чоловік, яких на зборах озвучили і за яких проголосував зал. Напевно здогадуєтесь, що жодного основоположника «Фронту Змін» у Чернігові, в оголошеному списку зі ста чоловік, не було. Та це й не страшно, бо хлопці об’єднавшись за допомоги «Фронту Змін» й надалі будуть відстоювати ідею розвитку нашої держави, але вже в своєму суспільно-політичному об’єднанні "Громадська ініціатива Чернігова", де ініціатива йтиме від народу.В завершення цієї статті хочу дещо сказати: щоб сьогодні потрапити у владні структури потрібно забути про моральні принципи, бути брехливим, нахабним, при грошах і з підвішеним язиком. Тільки така формула принесе успіх у подальшій кар’єрі майбутнього політика, але який буде боротись не за народні інтереси, а за СВОЇ! Автор цієї статті не має на меті критикувати громадську організацію «Фронт Змін». Мета статті полягає у тому, щоб показати простим людям, які підтримують ініціативу Арсенія Яценюка, що таке «Фронт Змін» насправді. Ніяких змін з таким підходом ніколи не буде і пора вже це зрозуміти. «Фронт Змін» має свої правила гри і вони явно не на користь українському народу. Хтось грає по цих правилах, а комусь вони недовподоби. Як казав Костянтин Черненко голова Прилуцького осередку – «Систему не змінити». Рушійною силою до змін може стати тільки зміна політичної еліти, щоб до влади прийшли молоді перспективні люди!
Автор: Андрій Лега http://narodna.pravda.com.ua/politics/4ab7780521e74/

Чернігівська обласна організація "Фронту Змін" http://www.frontzmin.org/contact.php
м. Чернігів, вул. Магістратська, 4, офіс 19
Контактні телефони: (0462) 93-72-80
Електронна адреса: office.chernihiv@frontzmin.org
Голова територіальної огранізації Політичної Партії "Фронт Змін" – Олег Обушний