Олексій Зеркалов та Генріх Людкевич про ціни на житло

К оглавлению "Актуальные темы" К оглавлению "Политическая безопасность"
К оглавлению самого интересного

Олексій Зеркалов, віце-президент інвестиційно-банківського департаменту «Dragon capital» та Генріх Людкевич, президент асоціації професійних управляючих нерухомістю про ціни на житло

Родео 2010-09-15

Ціни на житло не падають, але повільно сповзають. Спеціалісти з нерухомості прогнозують, що до початку літа 2011 року середня вартість квадратного метра в Києві впаде з нинішніх 1700 до 1200. Аналіз реальних угод з продажу-купівля квартир в столиці за останні півроку доводить, що в середньому вартість житла на первинному та вторинному ринках впала на 7%. Найпоказовіше те, що падіння проходить плавно, і якщо не трапиться нічого екстраординарного, то до кінця року показник зниження ціни сягне 15% на вторинному ринку і до 5% на первинному, а ще через півроку до 22%, і на це є вагомі причини

Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Про це ми поговоримо сьогодні в програмі з нашими гостями Олексієм Зеркаловим, віце-президентом інвестиційно-банківського департаменту «Dragon capital» та Генріхом Людкевичем, президентом асоціації професійних управляючих нерухомістю.
Скільки ж коштуватиме житло восени, хто стане реальним покупцем нерухомості, зважаючи на низьке кредитування банківської сфери, чи зможе за таких умов держава забезпечити житлом найбільш не захищених соціально громадян? Шановні гості, ви не перший рік стежите за ринком нерухомості, чи можете сказати, яка зараз динаміка купівлі-продажу квартир? Чи є у вас така статистика?
Олексій ЗЕРКАЛОВ: Я думаю, що дуже стрімкого падіння цін на нерухомість не слід очікувати, тому що зараз ціни впали десь на 50% і зараз кількість трансакцій на ринку нерухомості доволі низька, і це свідчить про те, що покупці і продавці не готові входити в трансакції. Але очікувати того, що ціни далі будуть знижуватися, не варто, бо ми пам’ятаємо, що багато квартир, які було куплено в 2007-2008 роках, прокупалися з метою перепродажу, тобто це були не кінцеві покупці. Тому, якщо квартира зараз знизилась в ціні на 50%, навіщо людина буде її продавати? Думаю, що ті люди, які купили квартири з метою подальшого перепродажу, будуть чекати, бо вони вже втратили багато коштів і зараз фіксувати свої збитки на низькому ринку для них не має сенсу. Тому я думаю, що нерухомість може знизитися ще десь на 10-15%, але значного зниження я б не очікував, тому що з 2008 року пройшло вже два роки, і якщо за цей період люди, які купили квартири з метою перепродажу, не продали, то я не думаю, що вони зараз масово почнуть їх продавати.
Це стосується і банків. Ми знаємо, що в Києві 70-80% квартир купувалося в кредит, і банки не зацікавлені в тому, щоб викиду вати на ринок багато квартир, тому що це спричинить різке падіння цін, а це не в інтересах банку, бо якщо ціни на квартири ще знизяться, банкам потрібно буде формувати додаткові резерви, а це не в їх інтересах. Тому я думаю, що ці два чинники завадять стрімкому падінню цін. Потрібно враховувати ще й те, що зараз іпотечного кредитування майже немає, але з кожним днем, тижнем, місяцем ситуація на банківському ринку буде покращуватися. Безумовно умови іпотечного кредитування вже не повернуться до 2008 року, але і гірше вже не буде. Тому різке падіння цін, на мою думку, малоймовірно.
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: По-перше, треба звернути увагу на те, що є вирішальним чинником, який впливає на ринок нерухомості. Ринок нерухомості є сегментом економіки, який взаємопов’язаний з усією економікою. Якщо в макроекономічних чинниках не буде різких коливань в гіршу сторону, то не те, що в два рази, а й на 15-20% зниження в найближчі півроку не відбудеться. Ціни на ринку формуються під впливом попиту і пропозиції, цей закон ніхто не відмінював. На ринку квартир Києва за серпень було приблизно 600-700 угод зареєстровано в БТІ, це на порядок нижче, ніж в до кризовий період…

Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Але порівняно з минулим роком це більше?
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: Ну, різниця не суттєва. Тобто в 2009-2010 роках ринок перебуває в такій стагнації, навіть в деякій рівновазі, коливання на дек валька відсотків за рік не є суттєвим для ринку нерухомості. Пан Олексій правильно зазначив, що банківський сектор готується до виходу на ринок іпотечного кредитування, банки вже сидять на грошах, і я думаю, на весну наступного року умови іпотечного кредитування будуть вже більш-менш сприятливими. Вже на даний момент біля 15 банків задекларували іпотечне кредитування, правда ефективна ставка по іпотечному кредитуванню вже 19-25%, тобто правдива, тобто не те, що декларують 12%, а потім щомісячні комісії. Якщо почнеться іпотечне кредитування, то суттєво збільшиться попит, а якщо збільшиться попит, звичайно, це вплине на ринок аж ніяк не в бік зменшення цін. Існує також відкладений попит, бо за період 2008-2010 роки практично жодної нової будівельної площадки не було закладено, тобто ми будемо мати через кілька років дірку в пропозиції, а якщо пропозиція зменшується, а попит існує, це автоматично впливає на ріст цін.

Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Дозволю собі додати кілька цифр. За даними агентства нерухомості «Планета Оболонь» за перше півріччя 2010 року на котлован було витрачено лише 9 мільйонів гривень. Навіть в після кризовий 2009 рік майже і то було майже в 9 разів більше – майже 74 мільйони за аналогічний період. Я вже не кажу про 2008 рік, коли було 135 мільйонів. Тобто розраховувати варто тільки на завершення недобудов, так?
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: Безумовно.

Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: З початку літа тисячі українців, які планують переїхати до нового помешкання, замерли в нерішучості – купувати нову квартиру чи почекати, поки ціни ще впадуть. Це питання цікавить більшість платоспроможного населення країни. Втім, зважаючи на нестабільну ситуацію в державі, навіть експерти не можуть одностайно визначитися з тим, що відбуватиметься з ринок нерухомості до кінця року. Отже, напевно важко спрогнозувати, кому посміхнеться удача купити житло за найнижчою ціною. Ми можемо констатувати, що ми пережили пік падіння цін на нерухомість. Чи квадратні метри будуть ще дешевшими? Ну, це ми вже з’ясували, а от чи варто нам поспішати з купівлею житла? Я думаю, що саме це більш за все цікавить наших СЛУХАЧів, які мріють про нове житло.
Олексій ЗЕРКАЛОВ: Я б сказав, що ринок буде в деякій стагнації до кінця 2011 року. Тому час для купівлі квартири безумовно є і не потрібно поспішати. Можу ще додати, який чинник може вплинути на зростання цін. Безумовно, головний чинник це іпотечне кредитування, а на мою думку, для успішного іпотечного кредитування потрібні дві умови: по-перше, дешеві кредити, по-друге – довгі кошти. Якщо не буде цих двох умов іпотечного кредитування, то воно не буде впливати на нерухомість, на зростання цін. Зараз ми бачимо, що в банківській системі є десь 20 мільярдів гривень вільних коштів, але це короткі гроші, тобто ми бачимо, що відсоткові ставки знижуються, банки кредитують державу 7-10% в гривні, і мабуть до середини чи кінця 2011 року ставка по іпотечному кредитуванню в тому числі знизиться десь до 12-13%.
Але це все одне не довгі гроші. Для того, щоб банківська система мала довгі гроші, треба, щоб були довгі депозити, коли люди кладуть в банки гроші на 5-10 років, щоб банки могли видавати кредити на 5-10 років. Якщо цієї умови немає, банки беруть на себе занадто великий ризик, і може трапитися як в 2008 році, і я думаю, що банки не хотіли би повторення тієї ситуації. Тому питання в тому, коли люди понесуть в банки гроші на 5-10 років, і звісно для того, щоб люди понесли гроші на такий великий термін, треба, щоб стабілізувалась економіка, була якась прогнозована ситуація. Поки цього не станеться, довгих грошей, які потрібні для іпотеки, яка б могли вплинути на зростання цін, не буде. Тому на мою думку, час на розмірковування з приводу купівлі квартири є і поспішати нікуди не треба.
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: Щодо довгих грошей я абсолютно згоден з паном Олексієм, бо це має вирішальний вплив на умови іпотечного кредитування. Але коли мене питають про купівлю квартири, чи настало вже дно, я завжди відповідаю, що пересічний громадянин повинен вирішувати свої квартирні питання тоді, коли вони назріли, а бути спекулянтом на ринку нерухомості пересічному громадянину не вдасться ніколи. Ринок має певні закони розвитку, періоди підняття, розвитку, падіння орієнтовно 8-10 років, і якщо пересічний громадянин хоче грати на підйомі чи на спаді, це є досить проблематично і майже нікому не вдається. Грою на ринку нерухомості солідні інституційні інвестори можуть займатися, але пересічний громадянин як правило має роз’їхатися, продати одну квартиру, купити дві інших з доплатою, і варіантів тут безліч. Виграти на рівні цін практично неможливо, тому що подати квартиру на піку ціни і чекати 5-8 років, поки буде спад, щоб купити іншу кватиру задешево, це ж смішно. Тому більшості громадян свої питання треба вирішувати тоді, коли вони назрілі. Єдине, що тут треба розглядати, наскільки доходи великі, чи є умови для отримання кредиту, треба прораховувати треба сімейні фінансові потоки правильно.

Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Хто сьогодні є основними покупцями нерухомості? Це люди, які хочуть придбати житло для себе чи інвестори, які вкладають в жито гроші для подальшого отримання прибутку?
Олексій ЗЕРКАЛОВ: Я гадаю, що в більшості випадків це люди, які купують квартири для кінцевого використання. В 2007-2008 роках багато інвесторів купували квартири з метою перепродажу, а зараз ці інвестори залишилися з квартирами, які не можуть продати. Тобто ті інвестори, які є ну… більшими спекулянтами, не можуть зараз вийти…

Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Тобто мають такий сумний досвід.
Олексій ЗЕРКАЛОВ Тому я думаю, що купують квартири або нові спекулянти, які тільки прийшли на цей ринок, або це люди, які купують квартири для кінцевого використання, і скоріше за все це саме другі, тому що спекулювати можна, коли ситуація прогнозована, коли горизонт прогнозування чіткий і прозорий, а зараз такого горизонту прогнозування немає. Чи будуть зростати ціни, чи будуть вони падати – напевно ніхто не може сказати. За таких умов, я думаю, що купують квартири зараз кінцеві споживачі, але пан Генріх є ближчим до ринку, і думаю, він скаже більш компетентно.
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: Безумовно, зараз основна кількість трансакцій проходить з купівлі квартир людьми, які придбають квартири для проживання. В більшості випадків це купівля з метою розселення, покращення житлових умов і таке інше. З другого боку є частина інвесторів, які в до кризовий період інвестували і кому, як то кажуть, не пече, вони ціну не скидають, тримають її в діапазоні, тому що в багатьох випадках навіть ті кредити, які вони взяли для купівлі на первинному ринку в 2007 році, наприклад, то розмір кредиту зараз більше ніж ціна ринкова середня цієї квартири на даний момент, і тому їм нема сенсу їх продавати.
Хочу повернутися до питання ціни на найближчий період. Ви зачитували деяких аналітиків, які прогнозують зменшення ціни на 15-20% до кінця року, а я впевнений, що до кінця року ніякого суттєвого коливання цін на ринку нерухомості не буде.

Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Тобто можна вважати, що нині ринок нерухомості є досить стабільним?
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: Він стабільний в плані стагнації.

Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Тобто затишшя?
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: Так. По-перше, економіка не дає суттєвого росту реальних доходів, відсутнє іпотечне кредитування, є невизначеність в головах людей – дно вже пройдено чи ні?

Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: І зберігається низька купівельна спроможність. А які об’єкти є лідерами продажу на сьогодні? Хітами сезону?
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: Ну, ви такими гарними словами говорите – «хітами»! Найбільш популярні, звичайно, квартири економ-класу, тобто 1-2-кімнатні в спальних районах, це майже 60% всіх угод, що відбуваються.

Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: А решта?
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: А решта це 3-кімнатні і житло еліт-класу в центрі.
СЛУХАЧ: Юрко Долина, Полтава. От спекулятивний ринок нерухомості просто приречений. Початок обвалу це 15 августа 2011 року, а повний обвал буде 15 квітня 2013 року. Причини – скорочення населення, ввід в експлуатацію нового житла, вилучення житла в боржників, при знятті мораторію на землю спекулятивний капітал з ринку нерухомості переходить на ринок землі, підвищення цін на енергоносії, відсутність орендарів житла у вигляді студентів і контрактників, яких вже в цьому році в два рази менше, ніж в минулому, а також зворотня міграція в напрямку села у зв’язку з вигідністю вирощування екологічно чистої продукції. Ну і останнє – масове зубожіння населення. Так що як кажуть з огляду на вашу національність, не надо лохматить бабушку. Дякую.

Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: І як вам коментар СЛУХАЧа? Напевно сподобався такий соковитий голос на задньому фоні.
Олексій ЗЕРКАЛОВ: Але багато в чому я погоджуюся з паном Юрком, який був на зв’язку, це один з можливих сценаріїв….
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: Песимістичних.
Олексій ЗЕРКАЛОВ Так. Так може відбутися, але може і не відбутися. Звісно, ставити дату 15 квітня 2013 року це, напевно, дуже… ну…

Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Неправильно?
Олексій ЗЕРКАЛОВ Так, скажімо, неправильно, але багато в чому він дійсно… Він назвав скорочення населення України, яке відбувається, і міграція може відбутися з Києва до села. Тобто багато фактів, які він назвав, можливі. Але все рівно це лише один з песимістичних сценаріїв.
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: Це песимістичний сценарій розвитку, але пан Юрко надає занадто велику вагу тим чинникам, про які він говорив. Такого колапсу, я впевнений, не буде.

Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Александр, Харьков. У нас тут в Харькове поднимается движение по поводу уменьшения тарифов. Уже доказано через суды, что миллионные переборы, разворовано и так далее и тому подобное. Если это пойдет по всей Украине, снизятся коммунальные тарифы, то что будет? Я предлагаю не платить за коммунальные тарифы, пока не будет сделано моратория.
Олексій ЗЕРКАЛОВ: Це мабуть питання не до експертів з нерухомості.
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: Пан Олександр хотів звернути увагу на те, що відбувається з житлом після того, як його придбали. Ну, тут без коментарів.
Олексій ЗЕРКАЛОВ: Держава зараз намагається підняти ціни на комунальні тарифи до ринкового рівня, і в принципі це правильний крок, тому що ми купуємо газ за однією ціною, а населення і споживачі покупають за іншою ціною, тобто це потрібно врегулювати.
СЛУХАЧ: Иван, Ужгород. Юрко Долина из Полтавы каждый день выходит на связь, и он наверное будет неприятно удивлен, когда в 2013 году цены полезут вверх. А мне бы хотелось, чтобы вы прокомментировали рынок земли, что же будет?
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: А якої землі?
СЛУХАЧ: не сельскохозяйственной, то есть под застройку. Земля это тот товар, который не производится, его становится все меньше, и как будут развиваться здесь ценовые позиции?

Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО:
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: Ви правильно підмітили, що земля не продукується, її більше не стає. Тобто це сегмент не еластичний ринку нерухомості. До тих пір поки не буде ринку землі, в нас буде відбуватися незрозуміло що. З одного боку є ще багато земель не розданих, не приватизованих і не куплених, а з другого боку ті, що набралися гектарів землі і не знають, що з нею робити, не можуть визначити ціну, враховуючи те, що ціни так званого ОСГ, тобто особистого селянського господарства впали майже в два рази, але все рівно їх ніхто практично не купує, і якщо щось продається, наприклад, в Київській області, то практично їх ніхто не купує.
А що стосується землі під житлову забудову, то тут вже йдуть зовсім інші розміри, 10-12 соток, це садові товариства, до 25 соток чи трохи більше, ому що дається ще земля під ведення особистого господарства, тобто можна собі таке помістя зробити. Якщо подивитися на попит, то поодинокі трансакції відбуваються, але в хорошому місці з чудовою природою, середній розмір ділянок там 15-20 соток, і враховуючи, що пропозиція дуже велика, то зараз в потенційних покупців, яких, повторюсь, не дуже багато, є можливість вибрати найгарніший кусок землі.
Олексій ЗЕРКАЛОВ: Ринок землі повинен бути зв’язаний з кінцевим продуктом, який будується на цій земельній ділянці. На жаль, в 2007-2008 роках цього зв’язку не було, тому ціни на землю були дуже завищені. В нормальній економіці вартість земельної ділянки не повинна перевищувати 10% від кошторису будівлі, яка стоїть на цій ділянці. В докризовий період ринок землі був сам по собі, а кінцевий продукт сам по собі, і тому була дуже велика диспропорція, невиправдана вартість. Банки зіграли дуже велику роль в цій ситуації, тому що вони кредитували ринок землі, не враховуючи кінцевого продукту. Зараз ці помилки вже всі бачать, і я думаю, що в наступні роки і банки. І ми будемо більше відчувати цей зв’язок, і тому зростання цін на земельні ділянки повинно корелюватися із зростанням цін на кінцевий продукт в залежності від того чи це житло, чи це комерційна нерухомість.
СЛУХАЧКА: Світлана Іванівна, Київ. Що робиться в 20-кілометровій зоні і взагалі в районах Київської області? І прогноз відносно того, чи будуть ціни падати, чи зростати?
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: Світлана Іванівна напевно хоче собі будиночок купити…

Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: А хто ж його не хоче, пане Генріху?!
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: Це хороші наміри, правильні, але в 20-кілометровій зоні це трошки складніше, тому що ціни тут майже як в спальних районах Києва. Я б радив розглядати 50-кілометрову зону, бо там за 20-30 тисяч доларів можна знайти непогану хатку із землею…

Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: І садок вишневий коло хати…
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: І садок вишневий, і зараз це реально.
СЛУХАЧКА: Марина, Макеевка. Сейчас очень много приватизированных квартир, в которых живут по одному человеку, которые не могут содержать эту квартиру и получают субсидии. Как государство должно на это все реагировать? Человек получает субсидию, в любой момент может квартиру продать, да еще и остаться при выгоде.
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: По-перше, в нас задекларована конституцією приватна власність. Людина має паво мати одну чи декілька квартир, обмежень тут немає. Як регулювати, щоб було соціально справедливо? Через податки на нерухомість. Є певний соціальний мінімум, не виключаю, що можуть бути деякі пільги, але регулювання має відбуватися чисто економічними методами.

Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Є стаття конституції, в якій йдеться про те, що кожен громадянин має право на житло, а громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безплатно або за доступною оплатою. Скажіть, чи хтось нині дбає по людей, які мають право на безкоштовне отримання житла? Чи виконується урядова програма, ухвалена ще в 2002 році?
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: Формально існує програма, і не одна програма по наданню житла малозабезпеченим і пільговикам. Є черги….

Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Безкінечні?
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: Безкінечні черги. Держава виділяє по мірі можливостей певні кошти, субсидії, дотації, і значна частина громадян дійсно отримує ці квартири на пільгових умовах. Але безумовно ці кошти, вся ця допомога, всі ці програми, фінансування цих програм вимагає великих затрат від держави, в якої на даний момент немає стільки грошей, щоб забезпечити всіх тих, хто потребує. В багатьох випадках чиновники просто зловживають, і ці квартири отримують зовсім не ті люди, які потребують пільгових квартир.

Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: І нічого не міняється, але це окрема тема.
СЛУХАЧКА: Виктория, Киев. По статистике больше 50% населения Украины находится за чертой бедности, а цены на жилье очень высокие, то есть просто нет возможности купить жилье…

Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: В молодих сімей так точно.
СЛУХАЧКА: Да, особенно у молодых, вот к ним мы и относимся. Скажите, будут ли снижаться цены, потому что строится очень много коммерческого жилья, а спроса на него нет.
Олексій ЗЕРКАЛОВ: Держава намагається робити все, що в її можливостях, зараз є деякі ініціативи з тим, щоб допомогти молодим сім’ям придбати житло. Наприклад, останні ініціативи, про які я чув, держава буде компенсувати частку по виданих кредитах на придбання житла, тобто держава буде намагатися зробити так, щоб відсоткова ставка, за якою людина отримує кредит, була значно нижчою, ніж зараз. Це буде одним з чинників, щоб стимулювати купівлю квартир.
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: Були б кошти у держави.
Олексій ЗЕРКАЛОВ: Так, але це інше питання. Але спроби, намагання вже є, а ось як вони будуть реалізовуватися, це вже інше питання. Ми знаємо, що в нас є набагато більше людей, які потребують допомоги, ніж держава в змозі надати.
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: От пані Вікторія з Києва сказала, що за статистикою 50% людей перебуває за межею бідності. Ну, я таку статистику не пам’ятаю, і не дуже їй цікавлюсь, бо статистика це є статистика, а реальність показує, що куди б мит не поїхали, ну, принаймні в центральні чи західні регіони, то в кожному дворі є кілька автомобілів, в Києві на одного киянина один автомобіль по статистиці. Тому я б не говорив, що 50% за межею бідності, я б сказав, що економіка в нас працює не зовсім правильно, м’яко кажучи, і майже половина зарплат отримують в конвертах і так далі.
СЛУХАЧ: Александр. Янукович подписал безвизовый режим въезда жителей Гонконга, то есть Китая на Украину. Это ж хлынут миллионы китайцев, и у нас спрос на жилье будет просто огромный, землю в аренду возьмут, и все размоется, все рынки до одного. Я знаю, что это только Украина подписала такое о безвизовом въезде, это одно из его «надбаньив».
Олексій ЗЕРКАЛОВ: Гонконг це дуже розвинене місто, в якому середній рівень життя в рази вище, ніж середній рівень життя українців, тому я думаю, що вони приїдуть з грошима, і це буде користь для української економіки, тому що вони будуть витрачати тут кошти.
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: Я б не був таким оптимістом, бо ми маємо досвід Франції і бачили, що відбувається. Демократія як падка – має два кінці. Далі без коментарів.

Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Скажіть, яка зараз різниця між пропозицією житла і реальними цінами на нього?
Олексій ЗЕРКАЛОВ: Що ви маєте на увазі?
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: Треба напевно інакше поставити питання: яка різниця між ціною пропозиції і реальної ціною. Так?

Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Так.
Генріх ЛЮДКЕВИЧ: Ну, тут дуже багато факторів впливає, і реальна ціна угоди може відрізнятися від ціни пропозиції на 2-5% а середньому.
Олексій ЗЕРКАЛОВ: Ціни, які ми бачимо, це ціна пропозиції. Треба зауважити, що ринок нерухомості не досить прозорий, тому реальних цін люди і не бачать, це можуть побачити тільки ріелтори і брокери.

Тетяна ДЕМ’ЯНЕНКО: Дуже дякую вам, шановні гості.
Читайте також::
Ігор Годецький, адвокат, президент всеукраїнської спілки консультантів з економіки та права, президент ліги захисту прав людини, та Олексій Кущ, радник президента асоціації українських банків про добросовісних кредиторів і не дуже, про захист прав та
В’ячеслав Коваль, народний депутат України, представник фракції НУ-НС, заступник голови НРУ про перебіг виборчої кампанії до органів місцевого самоврядування, про перспективи скасування конституційним судом політреформи 2004 року
Віктор Пабат, доктор сільськогосподарських наук, та Олег Юхновський, президент союзу виробників харчової промисловості України про збитки від врожаю, про подорожчання восени продуктів харчування
Кость БОНДАРЕНКО, заступник голови партії «Сильна Україна» та Олександра Павленко, член національного бюро партії «Сильна Україна» про виборчі перегони та протистояння, про юридичні нюанси виборчої кампанії, про виборчій закон та його порушників
Олексій Зеркалов, віце-президент інвестиційно-банківського департаменту «Dragon capital» та Генріх Людкевич, президент асоціації професійних управляючих нерухомістю про ціни на житло

http://www.radioera.com.ua/eranews/?idArticle=23457

Проблемы безопасности

 

Дмитрий Зеркалов

Тигипко: «Власть – это не владение заводами, морями, пароходами, а эффективное управление чужой «государственной» собственностью в свою пользу под крышей Президента.»